У неділю першої седмиці Великого посту, яка цього року припадає на 25 лютого, у церквах звершується особливий чин – Торжества Православ’я. Мовою оригіналу свято має назву «Κυριάκε τής Ορθοδοξιας», що у дослівному перекладі означає «владування правомислія». Воно було встановлене в IX ст. у пам’ять про остаточну перемогу над ворогами православ’я – іконоборцями.
Категорія: календар
Священномученик Власій, єпископ Севастійський
Якщо пересічну людину запитати, що таке піст, більшість відповість: це коли не можна їсти ковбаси. Але існує альтернативне визначення. Його пропонує Іоанн Златоуст: «Істинний піст є ухиляння від зла, угамування язика, відкладання гніву, приборкання похоті, припинення наклепу, брехні та клятвопорушення. Хто обмежує піст лише утриманням від їжі, той найбільше ганьбить його. Ти постуєш? Доведи мені це своїми справами. Яка користь, коли ми утримуємося від м’яса і риби, а братів своїх угризаємо і з’їдаємо?»
Ще апостол Павло казав, що склад їжі не наближує і не віддаляє нас від Бога. Та й піст без молитви та без справ милосердя ніколи не принесе бажаного результату.
Преподобний Прохор, чудотворець Києво-Печерський
У п’ятий день Великого посту, 23 лютого 2018 року, свята Православна Церква вшановує Преподобного Прохора, чудотворця Києво-Печерського.
Кожен має взяти свою міру посту
В Українській Православній Церкві вже багато років існує тільки монастирський устав стосовно постів. Він регламентує й такі речі, як повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту, вживання тільки хліба з водою, їжа не варена, без олії у певні дні тощо. Це стосується передусім ченців.
Третій день посту – день каяття, молитви та добрих справ
Час Великого посту краще розцінювати в термінах позитиву, а не негативу. Піст складається не з того, в чому себе обмежуємо (не їсти м’яса, не дивитися телевізор, не ходити на вечірки…), а з того, на що витрачаємо час та зусилля. Усі обмеження можуть бути цінними не самі по собі, а як засоби для нашого духовного зростання. Аскетичні зусилля відкривають нам свободу. Головне ж у духовному житті — це робити усім добро та любити людей. Жити не заради себе, а для інших.
Преподобний Лука Елладський – приклад духовного збагачення через молитву
Перший тиждень Великого посту відзначається особливою суворістю, а богослужіння – особливою тривалістю. В перші чотири дні (понеділок, вівторок, середу і четвер) на великому повечір’ї читається канон св. Андрія Критського з приспівами до стиха: “Помилуй мене, Боже, помилуй мене”. Тіло людини, яка постує, не обтяжується їжею, стає легким, укріплюється для прийняття благодатних дарів. Піст скорочує та викорінює бажання грішної плоті, зм’якшує серце, придушує гнів, охолоджує та збадьорює розум і, врешті-решт, дає спокій душі. Коли ми постуємо, як каже святий Василь Великий, відходячи від усякого гріха, знаходячи своїй душі мир та спокій, тим самим виконуємо благочестивий обов’язок православного християнина. Від нас Господь не чекає, щоб ми тільки постували. Йому не потрібно, щоб ми стримувалися від їжі, але паралельно з тим сквернословили, тримали на когось зло і ненависть. Детальніше
Святитель Фотій, патріарх Константинопольський
Великий піст – це час каяття і плачу через гріхи, час добрих та богоугодних справ. У дні Великого посту кожний християнин намагається гідно підготуватися до сповіді та Святого Причастя. Протягом посту ми намагаємося частіше бувати у храмі, більше читати Святе Письмо і твори святих отців, відвідувати хворих та ув’язнених, допомагати ближнім та немічним. Тобто, насамперед ми постуємо душею. А як вчать святі отці, піст тілесний встановлено для того, щоб було легше постувати душі.
Перший день Великого посту 2018 року припадає на 19 лютого. Цього дня Свята Церква вшановує пам’ять Святителя Фотія, патріарха Константинопольського, який походив з родини ревних християн. Батько його помер мученицькою смертю за захист ікон.
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Стрітення Господнє – велике свято Православної Церкви, яке щороку відзначається в один і той самий день – 15 лютого.
12 лютого – Собор святих Вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого
Святі Іоан Золотоустий, Василій Великий та Григорій Богослов три єрархи-святителі — це велетні віри, духа, святості й науки. Вони передали нам чисту віру Нікейського Собору, вони пояснили нам догми про Святу Трійцю, Христове божество та Пресвяту Євхаристію.