Третій день посту – день каяття, молитви та добрих справ


Час Великого посту краще розцінювати в термінах позитиву, а не негативу. Піст складається не з того, в чому себе обмежуємо (не їсти м’яса, не дивитися телевізор, не ходити на вечірки…), а з того, на що витрачаємо час та зусилля. Усі обмеження можуть бути цінними не самі по собі, а як засоби для нашого духовного зростання. Аскетичні зусилля відкривають нам свободу. Головне ж у духовному житті — це робити усім добро та любити людей. Жити не заради себе, а для інших.

У третій день посту цьогоріч (21.02.2018) припадає день вшанування памяті Святого великомученика Феодора Стратилата. Великомученик походив з міста Євхаїт. Він був наділений багатьма даруваннями і прекрасною зовнішністю. За милосердя Бог просвітив його досконалим пізнанням християнської істини. Хоробрість святого воїна стала відома багатьом після того, як він за допомогою Божою убив величезного змія, що жив у прірві в околицях міста Євхаїта. Змій пожирав безліч людей і тварин, тримаючи у страху всю округу. Святий Феодор, озброївшись мечем і молитвою до Господа, переміг його, прославивши серед людей Ім’я Христове. За відвагу святий Феодор був призначений воєначальником (Стратилатом) в місті Гераклії, де ніс ніби подвійний послух, поєднуючи своє відповідальне військове служіння з апостольською проповіддю Євангелія серед підлеглих йому язичників.

Його гаряча переконаність, підкріплена особистим прикладом християнського життя, відвертала багатьох від згубної “брехні безбожництва”. Незабаром майже вся Гераклія прийняла християнство. У цей час імператор Лікіній почав жорстоке гоніння на християн. Бажаючи обезголовити нову віру, він обрушив переслідування на освічених поборників християнства, в яких не без підстави бачив основну загрозу для вмираючого язичництва. У їх числі опинився і святий Феодор. Святий сам запросив Лікінія в Гераклію, пообіцявши йому принести жертву язичницьким богам. Для здійснення цієї пишної церемонії він побажав зібрати в своєму будинку всі золоті і срібні статуї богів, які були в Гераклії.

Засліплений ненавистю до християнства, Лікіній повірив словам святого. Проте його очікування були обмануті: заволодівши ідолами, святий Феодор розбив їх на шматки і роздав жебракам. Так він осоромив суєтну віру в бездушних ідолів і буквально на уламках язичництва затвердив закони християнського милосердя. Святий Феодор був схоплений і підданий жорстоким і особливим тортурам. Їх свідком був раб святого Феодора, святий Уар, який ледь знаходив в собі сили описувати неймовірні муки свого господаря.

Передчуваючи близьку смерть, святий Феодор уже звертав до Бога останні молитви, кажучи: “Господи, казав Ти мені раніше, Я є з тобою, нині ж нащо Ти залишив мене дивись, Господи, як звірі дивні терзають мене заради Тебе, проколені є зіниці очей моїх, плоть моя ранами розбита, уражається обличчя, трощаться зуби, єдині тільки голі кістки на хресті висять: Пом’яни мене, Господи, що зазнаю хрест заради Тебе , залізо, і вогонь, і цвяхи прийняв за Тебе: інше ж прийми дух мій, вже бо відходжу від цього життя “. Однак Бог, що великою Своєю милістю, побажав, щоб кончина святого Феодора була так само плідна для його ближніх, як і все його життя: Він зцілив понівечене тіло святого і звів його з хреста, на якому той був залишений на всю ніч. Вранці царські вояки застали святого Феодора живим і неушкодженим, переконані на власні очі в безмежному могутність християнського Бога, вони тут же, недалеко від місця невдалої страти, прийняли святе Хрещення.

Так святий Феодор з’явився, “як день Світлосяйний”, для тих язичників, що перебували в темряві ідолопоклонства і просвітив їх душі “світлими променями свого страждання “. Не бажаючи уникнути мученицької смерті за Христа, святий Феодор добровільно віддав себе в руки Лікінія, зупинивши повсталий проти мучителів народ, що повірила в Христа, словами: «Перестаньте, улюблені Господь мій Ісус Христос, висячи на Хресті, утримував Ангелів, щоб вони не сотворили помсту роду людському ». Йдучи на страту, святий мученик одним словом відчиняв в’язничні двері і звільняв ув’язнених від уз. Люди, торкалися до його риз і чудом Божим оновленого тіла, миттєво зцілювалися від хвороб і звільнялися від бісів. За наказом царя святий Феодор був усічений мечем. Перед стратою він сказав Уару: “Не лінуйся записати день кончини моєї, а тіло моє поклади в Євхаїтах”. Цими словами він просив щорічного поминання. Потім, сказавши “амінь”, він схилив голову під меч.