Вознесіння Господнє святкують за десять днів до Трійці

568Вознесіння (Вознесення Господнє, Вшестя, Ушестя, Знесіннє) святкують на сороковий день після Великодня, за десять днів до Трійці. Цього року воно припадає на 25 травня.

Детальніше


Преподобний Амфілохій Почаївський

Автор:
amf02Преподобний Амфілохій народився 10 грудня (27 листопада) 1894 року в с. Мала Іловиця Шумського району Тернопільської області в багатодітній християнській сім’ї  Варнави Головатюка і при хрещенні був названий Яковом, в честь Якова Персиянина.

Що ви маєте знати про Артос

Автор:

Артос – особливий хліб або ж просфора великого розміру, котра освячується священнослужителями в день Святої Пасхи. Саме слово грецьке, у перекладі – квасний хліб. Інші назви Артоса – «Дарник», або «Просфора всеціла» (на відміну від тієї, з якої витягується Агнець або частички). На Артосі зображений хрест, на якому видно лише терновий вінець, але немає Розп’ятого – це ознака перемоги Христової над смертю, або зображення Воскресіння Христового.  Також на нього зверху може бути бути покладено особливу «артосну» ікону Воскресіння Христового круглої форми. Під час святкових Пасхальних хресних ходів, що звершуються щодня упродовж Світлого тижня, Артос обов’язково обноситься навколо храму.

Перші згадки про використання Артосу історики пов’язують з Евергедитським типіконом (І пол. XІІ ст.) Там чин освячення Артосу або « чину піднесення Артосу за великодніми трапезами) тісно пов’язаний своїм походженням із «Чином про панагії» (чину піднесення просфори на честь Пресвятої Богородиці за трапезами протягом всього року). Згідно його вказівок у Світлий понеділок після трапези настоятель благословляв принесені хліби словами «Благословен Бог наш, що живить нас». І далі, всі співали «Христос Воскрес». А в суботу принесені хліби розділялись та роздавались перед трапезою. Історію Артосу також пов’язують із святими Апостолами, які після Вознесіння Господнього завжди залишали для Нього частку хліба, тим самим зображаючи Його присутність посеред них на трапезах  (Мф. 28, 20).

Сам Спаситель наш Ісус Христос називав себе «Хлібом Життя» «Я є хліб життя, хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.» (Ин. 6, 35).

Після заамвонної молитви Великодня, священнослужителі кадять столик з Артосом та читають молитву освячення (на солії або поруч з Царськими вратами). У ній вони просять «зглянутися на хліб цей, і благословити і освятити його». «А нас, що приносимо його й цілуємо та споживаємо, учасниками Твого небесного благословення сотвори і всяку хворість і недуги від нас Твоєю силою, здоров’я всім подаючи, віджени». Закінчивши молитву, священик тричі окроплює святою водою Артос «во імя Отця, і Сина, і святого Духа. Амінь» Після освячення священик кладе Артос на аналой, а люди по черзі цілують, приймаючи антидор.

Артос не з'їдають одразу ж, а благоговійно зберігають упродовж цілого року, вживаючи по потребі.Артос не з’їдають одразу ж, а благоговійно зберігають упродовж цілого року, вживаючи по потребі.

Після освячення у Святу і Велику Неділю Пасхи Артос стоїть на тетраподі, а люди цілують його разом із іконою Воскресіння Христового до Фоминої (Провідної) неділі. Тоді, по закінченні Літургії, священик ще раз молиться до Бога вийшовши перед тетрапод. Правда, Церковний устав приписує звершувати це у Світлу суботу, однак практика парафіяльних храмів, на відміну від кафедральних соборів чи монастирів нині дещо інша.

Там він читає т.зв. «Молитву на роздроблення Артоса». У ній духовний отець від імені громади так звертається до Бога: «Господи, Ісусе Христе, Боже наш, Хлібе ангельський, Хлібе життя вічного […] зглянься й тепер щиро благаємо Тебе, на молитви й подяку нашу, і як благословив ти п’ять хлібів у пустелі, так і тепер благослови хліб цей, щоб усі що споживатимуть його, сподобилися від Тебе тілесного й духовного благословення і здоров’я з ласки й щедрости Твого чоловіколюбства…». Далі Артос заноситься у вівтар, де церковнослужителі з максимальною увагою та благоговінням розділяють його «роздробляють» на невеликі частинки, та роздають вірним для подальшого зберігання та побожного вживання при потребі.

Слід нагадати, що Артос не з’їдають одразу ж,  а благоговійно зберігають упродовж цілого року, вживаючи  по потребі. Віруючим потрібно з особливою увагою слідувати, щоб Святий Хліб не зацвів, чи не був пошкоджений гризунами чи іншими шкідниками. Особливо треба звернути увагу на те, щоб Артос вживався регулярно, і його кількість вистачала саме до нової Пасхи. Не потрібно колекціонувати залишки святині за останні двадцять років. Вживають Артос, зазвичай, натщесерце, після ранкової молитви, і завжди зі словами «Христос Воскрес!». Існує переконання, що в особливих випадках Артос може замінити собою Святе Причастя. Звісно, таке порівняння є суттєвим перебільшенням, тим неменше, благоговійне вживання в особливо складні моменти життя, тим більше – при загрозі смерт,і може принести суттєву користь та зцілення душі та тіла.

Артос можна уподібнити старозавітним опріснокам, які древній Ізраїль, звільнений від Єгипетського рабства, споживав у дні пасхальної седмиці (Вих. 12, 15-20). Святий Кирило, єпископ Туровський, який жив в XII столітті, в своєму слові на Неділю нову говорить: «Як євреї із Єгипту по пустині несли, на своїх головах опрісноки (Вих. 12, 34), доки не перейшли Червоного моря, і тоді, посвятивши хліб Богу, розділили його між всіма, і всі, хто їв були здорові і страшні для ворогів, так і ми, спасені Воскреслим Владикою від рабства уявному фараону-дияволу, виносим з дня Воскресення Христового священний хліб — артос на протязі цілого тижня і, накінець, посвятивши цей хліб Богу, споживаємо від нього і зберігаємо його на здоров’я тілам і душам нашим».


Страсний тиждень – здійснення нашого спасіння

Автор:

111Важко помилитися, назвавши Страсний тиждень найважливішим тижнем усього церковного року. За переконанням одного відомого православного священика, християни навряд чи мають щось краще та корисніше для душі, ніж служби Страсного тижня. Це справді найпрекрасніше, найглибше, найталановитіше та найбільш богодухновенне з усього, що було народжене людським генієм.

Детальніше


Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!

Автор:

благовіщення17 квітня Православна Церква відзначає одне з дванадцяти головних свят – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Цього дня день архангел Гавриїл провістив Діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого – Ісуса.

Детальніше


Недільні школи в Україні: повернення в минуле чи крок у майбутнє?

Автор:

GEO_0576Відлік існуванню недільних шкіл можна вести від князя Володимира Великого, який тисячу років тому почав на наших землях організовувати християнську церкву. Незабаром після хрещення він заснував у Києві першу школу для дітей вищих верств українського населення. Син Володимира Ярослав пізніше заснував школу в Новгороді.

Детальніше


10 порад людині, яка хоче йти до Сповіді

Автор:

spovidjЗвичайно, духовне життя християнина настільки динамічне та багатогранне, що в короткій розмові ми не зможемо охопити й долі всього спектру питань, які можуть виникати в  тих, хто робить свої перші  свідомі кроки в храмі. Тим не менше, я дуже сподіваюся на те, що цей текст нагадає всім нам про потребу регулярної Св.Сповіді та її важливість у справі нашого духовного та фізичного оздоровлення. Детальніше


19 березня – Хрестопоклінна неділя

Автор:

Post-3-21Особливість цієї неділі — пісня “Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресення Твоє славимо”. Поговоримо про її цікаву історію появи та використання в минулому та тепер.

Детальніше


10 причин, чому вам не варто йти на «загальну» Сповідь

Автор:

1Давайте сьогодні поговоримо про те, що не завжди речі, які видаються нам правильними насправді є добрими, і що в маленьких дрібницях часто приховано великі небезпеки. І ще зауважу. Нічого принципово нового в моїх текстах немає. Сам нічого від себе не пишу, тільки узагальнюю та разом із вами роблю висновки з прочитаного та вивченого в різний час від мудрих людей. Детальніше


Про особливості відправи богослужінь Великого посту

Автор:

заплетнюк_пістВеликий піст, Свята Чотиридесятниця – унікальний у всіх сенсах час церковного року. Віруючі люди посилюють свої духовні подвиги, звертаючи особливу увагу на власне внутрішнє та зовнішнє життя, його ритм і наповнення. Невід’ємною складовою цих днів для православних християн є участь у храмових богослужіннях. У цьому тексті ми коротко поговоримо про те, чим особливими є постові служби та згадаємо деякі правила, які варто знати відвідуючи їх. Детальніше


Сторінка 1 з 3123