Пасхальне послання митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора

Пасхальне послання митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Тернопільської єпархії

Дорогі брати і сестри!
Христос воскрес!

Пройшовши в пості, молитві та покаянні дні святого Великого посту, ми зустріли світле і радісне свято Воскресіння Христового. Темні облачення храму та священнослужителів змінились на світлі, сумні постові піснеспіви – на радісні воскресні, а загальний покаянний настрій поступився святковому. Проте, на жаль, християни часто не розуміють і не замислюються, у чому саме полягає пасхальна радість. Декому здається, що Пасха – це лише завершення посту, можливість знову їсти м’ясну їжу, освятити кошики, розговітись вдома й відвідати могили померлих рідних на кладовищі. Але де ж у цьому всьому Христос? Коли ми святкуємо Різдво, то славимо новонародженого Спасителя колядками і вертепними дійствами. А коли святкуємо Воскресіння Христове, то нерідко радіємо не самому факту Воскресіння, а лише його зовнішнім наслідкам – завершенню посту, можливості їсти різноманітну їжу та вільно розважатись. Через це у свідомості багатьох людей Різдво Христове видається більшим святом, ніж Пасха, бо Різдво ми святкуємо більш різноманітно і урочисто, а святкування Пасхи часто обмежується тільки вітанням «Христос воскрес!»

Якщо уважно прочитаємо Святе Письмо Нового Завіту, то побачимо: вся проповідь апостолів – і усна, і їх Послання – була зосереджена саме на Христовому Воскресінні. Так, вони давали настанови й щодо інших питань віри, але головною темою їхньої проповіді було Воскресіння. «Якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша» (1 Кор. 15:14) – каже апостол Павло. Ці слова нагадують нам про справжнє значення події Воскресіння. Бути православним християнином – це не лише ходити по неділях і святах до православного храму, але й свідчити про віру у Воскресіння Христове, яким ми викуплені від вічної загибелі.

Дорогі браття і сестри! Наші стосунки з Богом побудовані саме на факті Воскресіння. Якби Христос лише народився на землі, але не помер і не воскрес, первородний гріх не був би переможений, а наш живий зв’язок з Богом не був би відновлений. І якщо нам здається, що можна байдуже ставитись до факту Христового Воскресіння, головне ходити до церкви і молитись, то навіть молитва людей, які жили до Воскресіння і після, зовсім різна. Старозавітна молитва була переважно проханням про земні потреби, бо люди не мали надії на вічне життя з Богом. Також ця молитва не мала в собі жодної впевненості, що прохання, висловлені у ній, здійсняться. Молитви ж апостолів після воскресіння мають зовсім інші акценти, вони наповненні духовних прагнень. Учні Господні молились до Христа «…дай Своїм рабам з усією сміливістю говорити Твоє слово» (Дії 4:29) – навіть попри гоніння та переслідування, які їх чекають. Апостоли вірили, що їх чекає щось краще, ніж земне життя, що Христос буде завжди з ними, навіть у найважчих обставинах.

Для  апостолів Воскресіння було не просто історичною подією, воно було актом промислу Божого, який назавжди змінив світ. Воскресіння змінило стосунки людини з Творцем, зруйнувало владу гріха і відкрило нам шлях до усиновлення Богом. Тому якщо Воскресіння не є основою нашої віри, якщо ми не будуємо все своє християнське життя навколо нього, то ми не живемо як православні християни. Пасха Христова – не просто одне з свят церковного календаря і навіть не просто головне свято року. Це фундамент нашої віри і надії на спасіння. Слова “Христос воскрес” у значенні “я вірю у воскресіння Христове” говорять про людину більше, ніж слова “я християнин”.

Крім духовного сенсу, факт воскресіння Христового дає нам надію на перемогу у кровопролитній війні, яку розпочав російський агресор проти нашого народу. До Воскресіння диявол вважав себе всесильним і думав, що зло має вічну владу над усім світом, але воскреслий Христос цю владу знищив і привів людину до єднання з Богом. Так само і сьогодні слуги диявола, які прагнуть поневолити Україну, будуть переможені й посоромлені. Ми боремось не тільки зброєю, а й вірою в Бога, Який завжди стоїть на боці правди. Але й нам треба бути на боці правди – з вірою в Бога і виконуючи Господні заповіді, боротись зі злом. Тоді й ми, разом з апостолом Павлом зможемо вигукнути: “Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?” (1 Кор. 15:55). А перемога ця можлива лише тому, що Христос воістину воскрес!

У ці пасхальні дні щиро вітаю духовенство та парафіян нашої єпархії зі світлим і величним святом світлого Христового Воскресіння. Вітаю наших воїнів-захисників – новітніх героїв, які виборюють перемогу українського народу над московським окупантом. Пам’ятаймо й про українців, які перебувають в полоні та в окупації. Молімося, щоб Господь послав їм свободу та визволення. Щиро вітаю обласну, районну та місцеву владу, вітаю лікарів, волонтерів, всіх працівників, які відновлюють інфраструктуру області після обстрілів та всіх православних християн Тернопільщини з величним і славним святом Пасхи Христової.

Не забуваймо у ці святкові дні помолитися й за тих, хто віддав своє життя, захищаючи українську державу від ворога. Нехай Господь дарує нашим героям Царство Небесне і вічне життя, а їхнім родинам – утіху та впевненість, що українські захисники продовжують перед престолом Божим молитись за перемогу і визволення України.

Нехай Воскресіння Христове наповнить нас щирою вірою в Бога, надією на Його допомогу, що Господь захистить від диявола, від духовної загибелі, а також і від московського окупанта, дарує нам перемогу і спасіння. Амінь!

Воістину Христос воскрес!

Нестор,
митрополит Тернопільський і Кременецький

Пасха Христова

2026 рік

м. Тернопіль


Богослужіння в день 20-ї річниці архієрейської хіротонії Високопреосвященнійшого митрополита Нестора

5 березня 2026 року виповнилася 20-та річниця архієрейської хіротонії керуючого Тернопільською єпархією Високопреосвященнійшого Нестора, митрополита Тернопільського і Кременецького.

Детальніше


Різдвяне послання митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора

Різдвяне послання
Митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву
та всім вірним
Тернопільської єпархії

Детальніше


Митрополит Нестор співслужив Предстоятелю за Літургією у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 19 листопада 2025 року звершив Божественну літургію в підземній церкві на честь преподобного Варлаама, ігумена Києво-Печерського, що в Ближніх печерах Лаври, з нагоди дня його пам’яті. Про це повідомила пресслужба Київської митрополії.

Детальніше


Богослужіння в День памʼяті преподобного Нестора Літописця

27 жовтня 2025 року, коли Православна Церква вшановує пам’ять Преподобного Нестора Лiтописця, Печерського, в Ближнiх печерах (бл. 1114), день тезоіменитства відзначив керуючий архієрей Тернопільської єпархії Високопреосвященнійший Нестор. 

Детальніше


Пасхальне послання митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора

Пасхальне послання митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Тернопільської єпархії

Дорогі брати і сестри!
Христос воскрес!

Традиційно ми збираємось на пасхальне богослужіння вночі або рано-вранці, аби першими почути звістку про Христове воскресіння. Цим наслідуємо жон-мироносиць, зокрема Марію Магдалину, котра так поспішала до померлого Христа, що «прийшла до гробу вранці, коли було ще темно» (Мк. 20:1). Нею керувала любов до померлого Вчителя, тому вона, як і раніше, хотіла послужити Йому і після смерті. Любов Марії Магдалини до Господа, її Вчителя і Спасителя, настільки сильна, що вона прагнула проводити з Ним якнайбільше часу, має бути зразком для кожного християнина, котрий теж повинен якомога більше часу присвячувати Господу. І тому у свято Воскресіння Христового богослужіння починаються набагато раніше, ніж в інші дні, бо ми прагнемо якнайшвидше відчути цю пасхальну радість, якомога найраніше зустріти воскреслого Христа.

Перед тим, як відсвяткувати день Світлого Христового Воскресіння, ми в стриманні та покаянні прожили 40 днів Великого посту. Ми взяли на себе цей духовний подвиг, хто більше, хто менше, але всі старались його нести, щоб підготувати себе до свята Пасхи. Ці зусилля були важчими за один прихід на пасхальне богослужіння, коли ми встаємо рано-вранці чи не спимо всю ніч. Кожен з нас знав, що свято Воскресіння Христового все одно настане: будемо ми постити чи ні.

На відміну від нас, християн XXI ст., для яких Воскресіння Христове вже стало історичним фактом, апостоли, хоча і чули слова Христа, що на третій день Він воскресне, не знали, як їх розуміти, тому перебували в страху та розгубленості та не були впевнені, чи побачать знову свого Вчителя. А ми свідомо взяли на себе духовний подвиг посту, аби, в міру своїх сил, достойно підготуватися до святкування Пасхи.

Порівняно з періодом Великого посту, який минає досить швидко, набагато важче щоденно вести духовне християнське життя. Ми не знаємо, скільки років життя нам благословив Господь, але усвідомлюємо, що всі ці роки для православного християнина – це час боротьби з гріхом, зі спокусами, це постійне підтримання себе в стані духовної боротьби та опору проти диявола, котрий намагається нас зламати та змусити здатись і не противитись злу.

Часто християни, вважаючи себе молодими і бачачи попереду десятиліття важкої боротьби, вважають, що вони втратять повноцінне яскраве життя, якщо присвятять усі роки свого земного існування протиборству гріхам та злу. Тому вони не починають цієї боротьби, намагаються не думати про свої гріхи, вважаючи, ніби зможуть їх перемогти наприкінці свого життя, в старості. Таким чином людина намагається уникнути духовної боротьби заради життя в своє задоволення.

Дорогі брати і сестри! Сьогодні, коли ми живемо в час війни, поняття щоденного протистояння з ворогом перейшло для нас з теоретичної в практичну площину. Хтось більше, хтось менше, але всі знають та відчувають, що таке війна. Кожен розуміє, що від московського окупанта та його обстрілів гинуть не тільки воїни на передовій, а й кожен українець щоденно ризикує своїм життям. І, що головне, будь-який результат, крім перемоги, призведе до втрат – територій, людей і, головне, не зупинить цю війну, а дасть ворогу зібратися із силами і знову вдарити по Україні. Тому будь-який варіант, крім перемоги, – це поразка.

Так само відбувається і духовна боротьба. Коли ми боремося з гріхом, то не ми починаємо цю війну – диявол приходить і спокушає нас, направляє до гріха, щоб привести до загибелі. Він запускає по нас свої ракети-спокуси, які, потрапляючи в ціль, призводять до великих руйнувань у нашій душі. І нас захищають воїни – наші чесноти, котрі можуть перемогти ворога, якщо ми ці чесноти підтримуємо своєю пильністю; а можуть загинути і зникнути, якщо ми не дбаємо про їх зміцнення. Але важливо усвідомити, що, як у збройній боротьбі, так і в духовній, перемога залежить не тільки від прикладених зусиль, а й від Божої допомоги. І немає такої ситуації, у якій людина під Божою опікою не стала б переможцем.

Христос помер плоттю і був похований у гробі. Він не лише Сам воскрес, а й відкрив шлях до воскресіння та вічного життя усім людям. Віруючій людині Він дасть сили перемогти гріх і прийти до спасіння, але в цій боротьбі ми маємо брати безпосередню й активну участь, не відкладати її на майбутнє, а зробити все, аби відкинути напади диявола і перемогти спокуси. Також і в збройній боротьбі з допомогою та під опікою Божою ми переможемо диявола і його московських слуг, якщо нами керуватиме любов до Бога, турбота про захист власної землі та нашого народу. І перемігши як особисті гріхи, так і московського ворога, ми разом з апостолом виголосимо: «Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?» (1 Кор. 15:55)

У ці пасхальні дні хочу привітати духовенство та парафіян нашої єпархії з радісним святом Воскресіння Христового. Також вітаю наших воїнів-захисників, завдяки котрим ми можемо святкувати це радісне свято на вільній українській землі. Закликаю всіх нас до молитви за укріплення їхніх духовних та фізичних сил для боротьби зі злом, яке прийшло в Україну. Також сьогодні ми не повинні забути помолитись за наших братів та сестер українців, які перебувають у полоні та в окупації, щоб Господь дарував їм звільнення від ворога та свободу. Щиро вітаю обласну, районну та місцеву владу, вітаю лікарів, волонтерів і всіх православних християн Тернопільщини з величним і славним святом Пасхи Христової.

Не забуваймо у ці святкові дні і тих, хто віддав своє життя, захищаючи українську державу. Нехай Господь дарує нашим героям Царство Небесне і вічне життя, а їхнім родинам, які перебувають у горі та скорботі, утіху, що як Христос помер і воскрес, так і новітні українські лицарі знайдуть вічне життя в оселях небесних, а пам’ять про них ніколи не зникне з наших сердець.

Нехай Христос, що воскрес із мертвих і Своїм воскресінням переміг смерть, і нам подасть перемогти як московського окупанта, так і наші гріхи, щоб у цій боротьбі народилася нова українська нація, котра буде по-справжньому любити Бога та Україну!

Воістину Христос воскрес!

Нестор,
митрополит Тернопільський і Кременецький

Пасха Христова

2025 рік

м. Тернопіль


Різдвяне послання митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора

Різдвяне послання
Митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву
та всім вірним
Тернопільської єпархії Детальніше


Богослужіння в День памʼяті преподобного Нестора Літописця

27 жовтня 2024 року, у вісімнадцяту неділю після П’ятидесятниці, в день преподобного Нестора Літописця, митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор звершив Божественну літургію в каплиці кафедрального собору свв. рівноапп. Костянтина та Єлени. Напередодні, ввечері суботи, 26 жовтня, владика Нестор звершив тут Всенічне бдіння.

Детальніше


У Монастирку відзначили 450-річчя храму Воздвиження Чесного Хреста Господнього

6 жовтня 2024 року, у п’ятнадцяту неділю після П’ятидесятниці, митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор з архієрейським візитом відвідав Борщівське благочиння. 

Детальніше


Митрополит Нестор співслужив Предстоятелю у свято Покрова Богородиці у Львові

1 жовтня 2024 року, у день свята Покрова Пресвятої Богородиці, в День захисників і захисниць України, в День українського козацтва, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію у старовинній, 400-літній Успенській церкві у Львові.

Детальніше