Освячений Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату, що зібрався у Золотоверхій обителі Архістратига Божого Михаїла у місті Києві з нагоди ювілею 900-ліття цього монастиря та 1020-ліття Хрещення Київської Руси-України, після старанного дослідження життя і подвигу великого оборонця Православної віри та благодійника Церкви, благовірного князя Костянтина Острозького, 11 липня 2008 року канонізував його і приєднав до лику святих українського народу.
Пам’ять святого благовірного князя Константина Острозького Православна Церква вшановує 26 лютого, повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.
У неділю першої седмиці Великого посту, яка цього року припадає на 25 лютого, у церквах звершується особливий чин – Торжества Православ’я. Мовою оригіналу свято має назву «Κυριάκε τής Ορθοδοξιας», що у дослівному перекладі означає «владування правомислія». Воно було встановлене в IX ст. у пам’ять про остаточну перемогу над ворогами православ’я – іконоборцями.
Якщо пересічну людину запитати, що таке піст, більшість відповість: це коли не можна їсти ковбаси. Але існує альтернативне визначення. Його пропонує Іоанн Златоуст: «Істинний піст є ухиляння від зла, угамування язика, відкладання гніву, приборкання похоті, припинення наклепу, брехні та клятвопорушення. Хто обмежує піст лише утриманням від їжі, той найбільше ганьбить його. Ти постуєш? Доведи мені це своїми справами. Яка користь, коли ми утримуємося від м’яса і риби, а братів своїх угризаємо і з’їдаємо?»
У п’ятий день Великого посту, 23 лютого 2018 року, свята Православна Церква вшановує Преподобного Прохора, чудотворця Києво-Печерського.
В Українській Православній Церкві вже багато років існує тільки монастирський устав стосовно постів. Він регламентує й такі речі, як повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту, вживання тільки хліба з водою, їжа не варена, без олії у певні дні тощо. Це стосується передусім ченців.
Час Великого посту краще розцінювати в термінах позитиву, а не негативу. Піст складається не з того, в чому себе обмежуємо (не їсти м’яса, не дивитися телевізор, не ходити на вечірки…), а з того, на що витрачаємо час та зусилля. Усі обмеження можуть бути цінними не самі по собі, а як засоби для нашого духовного зростання. Аскетичні зусилля відкривають нам свободу. Головне ж у духовному житті — це робити усім добро та любити людей. Жити не заради себе, а для інших. 
Дотримання Великого посту є добровільним і має глибоко індивідуальний характер. 
Перший тиждень Великого посту відзначається особливою суворістю, а богослужіння – особливою тривалістю. В перші чотири дні (понеділок, вівторок, середу і четвер) на великому повечір’ї читається канон св. Андрія Критського з приспівами до стиха: “Помилуй мене, Боже, помилуй мене”. Тіло людини, яка постує, не обтяжується їжею, стає легким, укріплюється для прийняття благодатних дарів. Піст скорочує та викорінює бажання грішної плоті, зм’якшує серце, придушує гнів, охолоджує та збадьорює розум і, врешті-решт, дає спокій душі. Коли ми постуємо, як каже святий Василь Великий, відходячи від усякого гріха, знаходячи своїй душі мир та спокій, тим самим виконуємо благочестивий обов’язок православного християнина. Від нас Господь не чекає, щоб ми тільки постували. Йому не потрібно, щоб ми стримувалися від їжі, але паралельно з тим сквернословили, тримали на когось зло і ненависть. 
«Господи і Владико життя мого! Дух лінивства, зневіри, владолюбства і марнослів’я не дай мені; дух же доброчесності, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму».