Категорія: Головне

Пасхальне послання Митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора боголюбивим пастирям, чесному чернецтву
та всім вірним Тернопільської єпархії 

Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!

Ми з вами пройшли час Великого посту і зустріли Світле Христове Воскресіння. Темні постові ризи змінились на світлі святкові і сумні постові піснеспіви – на радісні пасхальні. Наші душі радіють Христовому воскресінню. Воскрес після зради, страждань і смерті. Воскрес після того, як Його віддали на розп’яття ті, кого Він прийшов спасти. Господь переміг смертю смерть і знищив зло, яке було впевнене, що його пануванню над людством ніщо не загрожує. Сум для Христових учеників змінився на радість, а відчуття втрати улюбленого Вчителя – на відчуття торжества і утвердження віри в те, що Бог ніколи нас не покидає і диявол ніколи не святкуватиме перемогу над Творцем і Промислителем світу.

Чим наша радість свята Воскресіння Христового відрізняється від святкового настрою в інші свята? В першу чергу тим, що Воскресіння – «свято над святами і торжество із торжеств», як співається в Пасхальному каноні. Без Воскресіння із мертвих Господа Ісуса Христа не було б Церкви, не було б усіх інших свят, шлях на небеса був би закритий. Але також, щоб ми яскравіше могли відчути радість Христового Воскресіння, Свята Церква дала нам Великий піст, завдяки котрому ми звільняємо свої душі від гріха і скверни та чистою душею і чистим серцем можемо зустріти Воскреслого Христа. Коли в душі суєта та повсякденна гріховна скверна, то і Пасха Христова для нас – звичайний день. А якщо ми готувались і змогли достойно зустріти це свято, то й пасхальна радість для нас є справжньою. Для православного християнина ця радість полягає не в закінченні посту і можливості їсти м’ясо. Вона нагадує нам, що Господь завжди з нами, Він переміг зло і смерть, і якщо ми будемо з Богом, то теж станемо переможцями гріха і зможемо вже у цьому житті позбутися гріховних пристрастей, котрі віддаляють нас від Христа, а після смерті увійти в Його небесне царство.

Дорогі брати і сестри! Ми вже понад рік живемо в країні, яка всіма силами бореться за існування, захищаючись від московитського окупанта, котрий прийшов на нашу землю зі зброєю, несучи руйнування і смерть. Смуток і біль прийшли в наші серця, і дехто навіть впадає у відчай, не вірячи в перемогу. Декому здається, що ворог занадто сильний, а інші держави нас недостатньо підтримують і маленька Україна не зможе у цій війні перемогти величезну імперію. І якоюсь мірою ці почуття можна зрозуміти, бо людині властиво боятись. Навіть у Христі перед хресними стражданнями людська природа на короткий час настільки злякалась, що, знаючи про те, що після хресної смерті Він воскресне, Господь все одно молився «Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця» (Мф. 26:39). Але цей людський страх не зупинив Христа – і Він пішов на хрест заради нас, людей, і заради нашого спасіння. Пішов на смерть і цю смерть переміг, воскреснувши з мертвих. Людина Христос пішла за Богом Христом, бо коли людина впевнена у Божій підтримці та захисті, то жодна небезпека не є страшною і з Богом людина перемагає все.

Дорогі брати і сестри! Вже понад рік одвічний ворог України – Росія – веде проти нас війну. Але за цей час вона не змогла ні захопити нашу землю, ні зламати наш дух. Українці встали на захист своєї Батьківщини, бо любов до Бога та України у нас сильніші, аніж людський страх. І Господь дав нам сили не впасти, не здатись, а вистояти і почати відвойовувати українську землю від окупанта. І ми з упевненістю молимось за перемогу, бо знаємо, що Господь, Який на боці справедливості й добра, нам цю перемогу обов’язково дасть. Але перемога здобувається не тільки зброєю і молитвами. Щоб здобути перемогу – нам усім треба змінитись. Ми повинні відкинути не тільки страх перед ворогом, але й позбутися байдужості до долі нашого народу та держави, бо, на жаль, ця байдужість є в душах багатьох українців. Нам потрібно навчитися брати на себе відповідальність за дар Божий – Українську державу, яку ми повинні цінувати і піклуватись про неї.

За рік війни багато людей звикли, що вона відбувається десь далеко і не зачіпає їх особисто, тому можна спокійно жити, насолоджуючись життям. Перемога – здобуток всього народу, і кожен повинен прикладатись до неї, часто жертвуючи своїм комфортом, спокоєм та особистими інтересами. Тільки зберігши українську державу та не забуваючи, що саме український народ має її берегти та захищати, ми виконаємо не тільки свій обов’язок перед Україною, а й перед Богом, Який нам її дав. Христос воскрес і переміг зло, отже, якщо ми будемо з Богом, то теж зможемо перемогти зло, не тільки зовнішнього ворога, а й байдужість чи страх у нашій душі. Страх і смуток, спричинені війною, минуть, і ми радісно зустрінемо перемогу над окупантом і звільнення української землі. Але для цього ми повинні звільнитися від гріхів, особистих та суспільних, вже зараз.

У ці святкові дні Пасхи хочу привітати духовенство та парафіян нашої єпархії з радісним святом Христового Воскресіння. У цей нелегкий час закликаю посилити наші молитви за українських воїнів, щоб Господь дав їм сили остаточно перемогти ворога та вигнати його з нашої землі. Щиро вітаю обласну, районну та місцеву владу, вітаю наших воїнів-захисників, лікарів, волонтерів та всіх православних християн Тернопільщини з величним і славним святом Воскресіння Христового. Борімося кожен на своєму місці, з молитвою і вірою в Божу допомогу, і Господь обов’язково допоможе нам звільнити українську землю від ворога, а наші душі – від страху та байдужості.

Нехай Воскреслий із мертвих Христос Спаситель благословить весь український народ та обдаровує Своєю благодаттю та милосердям!

Воістину Христос воскрес!

Нестор,
митрополит Тернопільський і Кременецький

Пасха Христова

2023 рік

м. Тернопіль