Коли в Йордані хрестився Ти, Господи

Автор:

4419 січня (6 січня за ст. ст.) Свята Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике двунадесяте неперехідне свято. Свято Хрещення Господнього – одне із найдревніших свят християнської Церкви. Його встановлення належить ще до апостольських часів. Давня назва свята – “Феофанія”, що означає Богоявлення.

Слово “хрещу” по-грецьки означає “занурюю у воду”. Неможливо зрозуміти сенс і важливість хрещення, не роз’яснивши перш за все символічного значення води, про яке говориться у Старому Завіті. Вода – початок життя. Саме з води беруть свій початок всі живі істоти. Де немає води, там пустеля.
 
Хрещення Іоана Хрестителя було символічним і означало те, що як тіло омивається і очищається водою, так і душа людини, яка покаялася і увірувала в Христа, буде очищена від усіх гріхів Христом. Сам Іоан виголошував: “За мною іде Сильніший за мене, у Якого я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його; я хрещу вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим” (Мк. 1, 7-8).
 
Тридцять років Ісус Христос жив у Назареті зі Своєю Пречистою Матір’ю, Дівою Марією, і старцем Йосифом. Коли ж Йому виповнилося тридцять років, Він прийшов із Назарета на Йордан, щоб хреститися від Іоана. Бог відкрив Іоану, що це не простий чоловік, а Син Божий, через те Іоан відмовлявся хрестити Ісуса Христа, кажучи Йому: “Мені належить хреститися від Тебе; а Ти хочеш, щоб я хрестив Тебе”. Ісус відповів: “Не стримуй! Ми повинні виконати все, що повелів Бог”.
 
“І сталося у ті дні, прийшов Ісус із Назарету Галілейського і хрестився від Іоана в Йордані. І коли виходив з води, зараз же побачив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який сходив на Нього, мов голуб. І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє Благовоління” (Мк. 1, 9-11). Про це свідчать всі чотири Євангелія.
 
Після хрещення Христа хрещення для людей – це не просто символ очищення. Тут Ісус явив Себе світу як Христос, Син Божий (“Месія” по-єврейськи – те ж саме, що по-грецьки “Христос”, тобто “Помазанник Божий”). Богоявлення відкрило нам велику Божественну тайну Святої Тройці. Тепер кожен, хто охрещується, стає причасником цієї тайни.
 
Хрещення – це початок відновлення першопочаткового образу Божого в падшій людині. Велику тайну, що звершується в хрещенні, не відразу осягає наш розум. Хрещення робить нас єдиними з Христом, наче б то прищеплює нас до Нього. Під час хрещення у воді, джерелі нового життя, людина помирає для гріха і воскресає для Бога. Але щоб дійсно набути цього образу, потрібно працювати над собою все життя.
 
Святитель Іоан Золотоуст так говорить про це свято: “Чому Богоявленням називається не той день, в який народився Христос, а той, в який Він хрестився? Цей день є той самий, в який Він хрестився і освятив водне єство, Він явив Себе світу. Саме тому в це свято опівночі, всі почерпнувши води, приносять її додому, і зберігають весь рік; і відбувається явне знамення: ця вода у своїй сутності не псується на протязі довгого часу, а залишається свіжою, начебто тільки що взятою з джерела”.
 
Чому ж цей день називається Богоявленням? Тому, що Христос став відомим для всіх не тоді, коли він народився, а коли Він хрестився. Про це говорить Іоан Хреститель: “Серед вас стоїть Той, Якого ви не знаєте” (Ін. 1, 33). “І я, – каже він, – не знав Його, але той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим” (Ін. 1, 33).
В пам’ять про те, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, в цей день звершується водосвяття: напередодні свята Богоявлення вода освячується в храмах, а в сам день – в річках або інших місцях, де беруть воду.