Богослужіння владики Нестора у свято Преображення Господнього

Автор:

19 серпня 2018 року, коли Православна Церква відзначає одне із двунадесятих свят – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор з архієрейським візитом відвідав село Ігровицю Тернопільського благочиння. На запрошення настоятеля Преображенського храму священика Віталія Липчака Високопреосвященнійший владика звершив Божественну літургію з нагоди престольного свята.

Першими на сходах храму свого архіпастиря зустріли юні парафіяни в національних строях і вручили йому запашний коровай.
 
Цього святкового дня багато вірних прийняли Святе Причастя.
 
Звертаючись до віруючих з архіпастирським словом, владика Нестор пояснив значення Преображення Господнього і закликав до праведного життя з Богом.
 
“У Своєму Преображенні Господь показав ученикам Своє Божество. Вже понад два роки апостоли ходили з Христом Спасителем, слухали слово Його настанови, але не мали повної віри  в те, що Він дійсно є Сином Божим і Богом. Чуючи слова, що “Царство Моє не від світу цього”, сприймали їх дуже по-земному і вважали Христа просто особливою людиною, що послана Богом на землю, щоб звільнити єврейський народ з-під влади римлян, відновити Ізраїльське царство. Багато хто з апостолів сподівався, що коли Христос посяде трон цього царства, то й вони отримають визначні посади. Але коли апостоли піднялися на гору Фаворську, коли Христос преобразився, показавши Своє Божество, а особливо коли до Нього з’явилися Мойсей та Ілля і говорили з Христом про Його страждання, про Хресну смерть, про те, як буде викуплене людство, то апостоли побачили іншу сторону Христа Спасителя, Його Божественну силу.
 
Часто й ми, пам’ятаючи про Христа і говорячи й думаючи про Нього, сприймаємо Спасителя по-земному. Ми сприймаємо наші стосунки з Богом як якісь вигідні для нас справи, сподіваємося, що завдяки нашому праведному життю Христос помилує нас і прийме у Своє Небесне царство, а якщо будемо чинити гріхи, то будемо покарані. Часто ми, говорячи й думаючи про своє християнське життя, звертаємо велику увагу на певні зовнішні справи. ми стережемося передусім тих гріхів, за які є покарання відповідно до земних, державних законів. І не помічаємо ту безліч гріхів, які руйнують наші душі: гнів, ненависть, образу, обман, гординю, зверхнє ставлення до інших, прагнення збагатитися, бажання насолод, – коли ми земне ставимо на перше місце, забуваючи про небесне. У такому разі ми, нібито будучи християнами, забуваємо про Христа і не помічаємо, що в нашому житті Христа нема.
 
Часто ми згадуємо про Бога тільки тоді, коли Він нам потрібен. Навіть під час молитви чи Богослужіння думаємо про якісь свої повсякденні справи, не підносячись розумом від землі на небо. Так ми чинимо як люди, які не знають Бога. І чекаючи від Нього допомоги чи якихось особливих проявів присутності Бога в нашому житті, ми самі від Нього втікаємо і не виявляємо бажання присвятити Богові своє серце хоч на якийсь короткий час.
 
Що зробили апостоли, щоб побачити преображеного Христа? Вони піднялися на гору. Невипадково Господь преобразився на горі Фаворській, щоб там, віддалившись від усього земного, показати людям Своє Божество. Те саме стосується й нас, дорогі браття і сестри. Ми приходимо в храм, служимо Літургії, щоб віддалитися від буденних проблем і цілком присвятити цей час Богові, відчути Його присутність у нашому житті, бо ми шукаємо Його, а не намагаємося зробити вигляд, що знаємо Його.
 
Церква дає нам особливий час, який ми маємо присвятити Господу, – це час постів. Нині ми перебуваємо в часі святого Успенського посту, який по строгості такий самий, як Великий піст, але набагато коротший. І готуючись до свята Успіння пресвятої Богородиці, ми повинні присвятити час покаянню, молитві, очищенню від гріхів. Якщо ми в цей період щиро покаємося, очистимося від гріхів і приступимо до причастя Святих Христових Тайн, то ми теж піднімемось від нашого земного, повсякденного звичайного життя на свою особисту гору Фавор, де преображений Христос буде вказувати нам на шлях до спасіння. Тоді й ми разом з апостолом Петром вигукнемо: “Як добре нам тут бути!”, – бо піст для нашої душі є великою радістю і насолодою.
 
Хай кожен з нас проведе ці дні святого Успенського посту в щирому покаянні, молитві, звертаючись до Бога і просячи Його простити наші гріхи, допомогти їх виправити і не повторювати, щоб стати на шлях життя праведного”.
 
По завершенні Літургії на подвір’ї храму архієпископ Нестор звершив чин малого освячення води і підніс до Господа молитви на освячення плодів, а також окропив освяченою водою плоди, принесені парафіянами.
 
Наприкінці відбувся хресний хід довкола храму з окропленням вірних святою водою.

Більше фото на сторінці єпархії у фейсбуці.