14 жовтня 2016 року в день свята Покрови Божої Матері архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор очолив Божественну літургію у Свято-Покровському храмі м. Ланівці. Варто додати, що у цей день храм також відзначає своє престольне свято та 200-літній ювілей.
13 жовтня 2016 року, напередодні Дня Захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці, на території 44-ї окремої артилерійської бригади, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор разом із головою єпархіального відділу духовно-патріотичного виховання в Збройних силах та інших військових формуваннях України, головою військового духовенства прот. В’ячеславом Кізіловим та військовими капеланами освятив каплицю дюля українських захисників.
9 жовтня 2016 року в Неділю 16-ту після П’ятидесятниці, апостола, євангелиста Іоана Богослова, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор очолив Літургію св. свт. Іоана Золотоустого в с. Колосова Кременецького району Тернопільської області. За доброю традицією свого архіпастиря зустріли діти на подвір’ї храму з короваєм та вишитим рушником.
Протягом усіх віків слово Церкви та священнослужителів було і є авторитетним для широкого кола людей. І великою мірою роль Церкви в суспільстві залежить від її можливостей спілкуватися з вірянами. Протягом століть такими способами комунікації були служби Божі, пізніше радіо, телебачення, газети. Але ці методи дозволяли вести розмову з мирянином у формі монологу.
5 жовтня 2016 року в зону проведення антитерористичної операції відбули 34 співробітники роти поліції особливого призначення “Тернопіль”. Новачків серед бійців немає. Кожен з них уже по декілька разів ніс службу на східних рубежах, тому добре знають свої обов’язки та завдання.
Преподобний Меркурій (в миру Максим Мойсейович Матвієнко) народився у 1870 році в селі Щаснівка сучасного Бобровицького району Чернігівської області. Його батьки були глибоко віруючими людьми, своїх дітей, а їх було шестеро, вони виховували у благочесті та страху Божому. Тому і не дивно, що з юних літ Максим став палати любов’ю до Господа, відвідувати богослужіння у храмі, часто вночі ставав на молитву, а вдень допомагав у господарстві. Він не мислив себе без Бога та з ранніх літ мріяв назавжди присвятити себе чернечому служінню.
Святитель Іоан (Максимович) народився 1651 року в місті Ніжині на Чернігівщині, в шляхетній родині. Його виховували побожні та віддані православній Церкві батьки, Максим та Єфросинія. Коли Іоан підріс, вони послали його до Києва, здобувати освіту в Київській духовній академії. Після закінчення академії Іоан Максимович як найкращий учень був залишений при ній учителем. Та не шкільної праці шукала душа молодого Іоана, вона прагнула до тяжких і благоплідних подвигів чернечих. Невдовзі він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі, його висвятили на ієродиякона, потім – на ієромонаха, а братія обрала його на посаду лаврського проповідника, що дало йому можливість впливати на богомольців, які звідусюди прибували до лаври.
Детальніше
Мощі – тіла святих християнської Церкви – жива ікона, доказ всесильності Божої і нагадування людям про святого та його діяння. Це свідчення святості людини, яка протягом життя свого земного, подвижництва чи мученицької смерті, заслужила у Бога такої ласки, що Господь залишав тіло повністю або частково нетлінним, щоб через нього могли відбуватись чудеса.
Детальніше
Дивується дехто, що сини Зеведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества. Детальніше
Протягом перших століть становлення Церкви, для духовного вдосконалення християн і з ряду інших причин були встановлені пости. Піст існував і в Старому завіті і багато свідчень про нього є в Новому завіті.
Сторінка 19 з 20« Перша«...10...1617181920»
