Пам’ять святого великомученика Феодора Тирона, котрий жив у місті Амасії в Малій Азії (територія сучасної Вірменії), під час гоніння імператора Максиміана (286-305 рр.), Православна Церква вшановує 1 березня високосного року, 2 березня – невисокосного, а також у суботу першої седмиці Великого посту.
Воїн Феодор (Федір) разом з іншими християнами був примушуваний зректися Христа і принести жертву ідолам. Коли він відмовився виконати це, Феодора жорстоко мучили і кинули у в’язницю. Тут під час молитви він був втішений чудесним явленням Господа Ісуса Христа. Через деякий час мученика вивели з темниці і різними тортурами знову примушували відректися від Христа.
Нарешті, бачачи непохитність мученика правитель засудив його до спалення. Святий Феодор сам безстрашно зійшов на вогнище, і тут з молитвою і славослів’ям віддав свою душу Богові близько 305 року.
Через 50 років після кончини святого Феодора імператор Юліан Відступник (361-363 рр.), бажаючи осквернити християнський Великий піст, наказав Константинопольському єпарху (градоначальнику) щодня протягом першого тижня посту таємно кропити кров’ю ідольських жертв їстівні припаси, які продавали на ринках. Святий Феодор у нічному видінні з’явився Константинопольському архієпископу Євдоксію і звелів йому оголосити християнам, щоб вони не купували на ринках осквернені припаси і споживали коливо (кутю), тобто варену пшеницю з медом.
У пам’ять про цю подію Православна Церква досі щороку відзначає пам’ять великомученика Феодора Тирона в першу суботу Великого посту. Напередодні, в п’ятницю після заамвонної молитви, служиться молебень святому Феодору Тирону і освячується коливо.
Підготував Андрій Говера.