Тернопільська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату – спадкоємиця Львівсько-Тернопільської єпархії Російської Православної Церкви, яка у свій час займала чи не найвагоміше місце серед інших єпархій на території України. Це стосувалося і кількості парафій, і духовної просвіти, і багатства традицій та кількості віруючих.
У кінці 80-х років ХХ ст. у багатьох республіках колишнього СРСР розпочалася активна боротьба і рух щодо набуття незалежності. Українська республіка була одною із таких. Поряд з бажанням отримати власну незалежну державу, люди прагнули молитися у своїй Церкві рідною мовою.
Перший крок до церковної незалежності на Тернопіллі був зроблений у листопаді 1989 р., коли на зборах у храмі Св. Трійці в м. Бережани 24 священики на чолі з благочинним прот. Іваном Пилипишином (згодом – архієпископом Чернівецьким і Буковинським Варлаамом, нині на спокої) оголосили про свій вихід з Російської Православної Церкви та перехід разом з парафіями до складу Української Автокефальної Православної Церкви. Про це рішення було повідомлено телеграмою єпископа Тернопільського і Кременецького Лазаря (РПЦ).
Перший крок до церковної незалежності на Тернопіллі був зроблений у листопаді 1989 р., коли на зборах у храмі Св. Трійці в м. Бережани 24 священики на чолі з благочинним прот. Іваном Пилипишином (згодом – архієпископом Чернівецьким і Буковинським Варлаамом, нині на спокої) оголосили про свій вихід з Російської Православної Церкви та перехід разом з парафіями до складу Української Автокефальної Православної Церкви. Про це рішення було повідомлено телеграмою єпископа Тернопільського і Кременецького Лазаря (РПЦ).
Народ радо і з великим піднесенням підтримав цю ініціативу. Так як в той час в межах України ще не було архієреїв УАПЦ, священики звернулись до ініціатора автокефального руху в Галичині – прот. Володимира Яреми (згодом – патріарха УАПЦ Димитрія) з проханням про підтримку. Пізніше до них приєднались і десятки інших священиків.
Вже на початку 1990 р. з священиків, що вийшли з складу РПЦ, почала формуватись єпархія. Першим правлячим архієреєм став єпископ Тернопільський і Бучацький Василій (Боднарчук) (1925-2006) – колишній воїн УПА, в’язень концтаборів, активний борець за автокефалію Української Православної Церкви. Навколо нього гуртувались патріотично налаштовані священики, але кадрів катастрофічно не вистачало, тому в 1991 р. була заснована Тернопільська Духовна Семінарія, випускники якої на сьогоднішній день служать по всій Україні та за межами нашої держави. Таким чином, Тернопільська єпархія почала жити повноцінним життям: будувались та освячувались храми, рукопокладались священики, здійснювалось духовне та патріотичне виховання народу, якому довгі роки намагалися нав’язувати атеїзм.
Влітку 1991 р. Тернопільщина зустріла свого патріарха – Святійшого Мстислава. Його Святість відвідав Тернопіль, Кременець, Почаїв та заклав наріжний камінь під будівництво Свято-Троїцького собору (Собору єднання християн Сходу і Заходу) в смт. Підволочиськ.
Вже на початку 1990 р. з священиків, що вийшли з складу РПЦ, почала формуватись єпархія. Першим правлячим архієреєм став єпископ Тернопільський і Бучацький Василій (Боднарчук) (1925-2006) – колишній воїн УПА, в’язень концтаборів, активний борець за автокефалію Української Православної Церкви. Навколо нього гуртувались патріотично налаштовані священики, але кадрів катастрофічно не вистачало, тому в 1991 р. була заснована Тернопільська Духовна Семінарія, випускники якої на сьогоднішній день служать по всій Україні та за межами нашої держави. Таким чином, Тернопільська єпархія почала жити повноцінним життям: будувались та освячувались храми, рукопокладались священики, здійснювалось духовне та патріотичне виховання народу, якому довгі роки намагалися нав’язувати атеїзм.
Влітку 1991 р. Тернопільщина зустріла свого патріарха – Святійшого Мстислава. Його Святість відвідав Тернопіль, Кременець, Почаїв та заклав наріжний камінь під будівництво Свято-Троїцького собору (Собору єднання християн Сходу і Заходу) в смт. Підволочиськ.
В 1992 р. відбувся Об’єднавчий собор, на якому утворилась Українська Православна Церква Київського Патріархату. В числі інших архієрев УАПЦ, які ввійшли в об’єднану Українську Церкву був і архієпископ Тернопільський і Бучацький Василій.
Середина 90-х років ХХ ст. була складним періодом в історії єпархії. Вороги церковної єдності намагались зсередини зруйнувати і розколоти єпархію, вивести її зі складу Церкви, але по великій Божій милості їм цього не вдалось.
У зв’язку із цим у 1995 році Священний Синод постановив розділити Тернопільську єпархію на дві рівноцінні: Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку відповідно до територіальних меж. Керуючим Тернопільсько-Бучацькою єпархією залишився архієпископ Василій (Бондарчук). Тернопільсько-Кременецьку кафедру Священний Синод доручив єпископу Іову (Павлишину) із титулом Тернопільський і Кременецький. Єпископська хіротонія була звершена 11 травня 1995 року у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва.
Обидві Тернопільські єпархії жили у мирі та братській любові. Правлячі архієреї відвідували ввірені їм парафії, освячували нові храми, рукопокладали священиків. Єпархії жили повноцінним Церковним життям.
Середина 90-х років ХХ ст. була складним періодом в історії єпархії. Вороги церковної єдності намагались зсередини зруйнувати і розколоти єпархію, вивести її зі складу Церкви, але по великій Божій милості їм цього не вдалось.
У зв’язку із цим у 1995 році Священний Синод постановив розділити Тернопільську єпархію на дві рівноцінні: Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку відповідно до територіальних меж. Керуючим Тернопільсько-Бучацькою єпархією залишився архієпископ Василій (Бондарчук). Тернопільсько-Кременецьку кафедру Священний Синод доручив єпископу Іову (Павлишину) із титулом Тернопільський і Кременецький. Єпископська хіротонія була звершена 11 травня 1995 року у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва.
Обидві Тернопільські єпархії жили у мирі та братській любові. Правлячі архієреї відвідували ввірені їм парафії, освячували нові храми, рукопокладали священиків. Єпархії жили повноцінним Церковним життям.
21 січня 2006 р. на 81-му році життя відійшов до Господа митрополит Тернопільський і Бучацький Василій.
На прохання духовенства Тернопільсько-Бучацької єпархії рішенням Священного Синоду від 28 лютого 2006 р. єпископом Тернопільським і Бучацьким було обрано намісника Свято-Феодосієвського ставропігійного чоловічого монастиря м. Києва ігумена Нестора (Писика). Очолена Святійшим Патріархом Філаретом архієрейська хіротонія відбулася 5 березня 2006 р. у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва.
13 травня 2012 року згідно рішення Священного Синоду (Журнал №19 від 13.05.2012) архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов був почислений на спокій. Керуючим Тернопільсько-Кременецькою єпархією (за сумісництвом) було призначено архієпископа Тернопільського і Бучацького Нестора.
20 жовтня 2012 року на прохання духовенства Тернопільщини Священний Синод постановив (Журнал №33 від 20.10.2012) вважати Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку єпархії єдиною єпархіальною структурою. Керуючим Тернопільською єпархією призначили архієпископа Нестора із титулом “Тернопільський, Кременецький і Бучацький”.
На прохання духовенства Тернопільсько-Бучацької єпархії рішенням Священного Синоду від 28 лютого 2006 р. єпископом Тернопільським і Бучацьким було обрано намісника Свято-Феодосієвського ставропігійного чоловічого монастиря м. Києва ігумена Нестора (Писика). Очолена Святійшим Патріархом Філаретом архієрейська хіротонія відбулася 5 березня 2006 р. у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва.
13 травня 2012 року згідно рішення Священного Синоду (Журнал №19 від 13.05.2012) архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов був почислений на спокій. Керуючим Тернопільсько-Кременецькою єпархією (за сумісництвом) було призначено архієпископа Тернопільського і Бучацького Нестора.
20 жовтня 2012 року на прохання духовенства Тернопільщини Священний Синод постановив (Журнал №33 від 20.10.2012) вважати Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку єпархії єдиною єпархіальною структурою. Керуючим Тернопільською єпархією призначили архієпископа Нестора із титулом “Тернопільський, Кременецький і Бучацький”.
13 травня 2017 року на прохання духовенства Тернопільщини Священний Синод постановив (Журнал №10 від 13.05.2017) об’єднати Тернопільсько-Бучацьку єпархію УПЦ Київського Патріархату з Тернопільською єпархією УПЦ Київського Патріархату. Визначити для архієрея керуючого Тернопільською єпархією титул «Тернопільський і Кременецький».
Станом на 1 червня 2017 р. до складу Тернопільської єпархії входить 383 парафії, об’єднані в 21 благочиння. Діє три монастирі. Загальна кількість священнослужителів – 285.
В єпархії діють недільні школи, каплиці при навчальних закладах, ведеться капеланська робота, священики опікуються лікарнями та в’язницями. Ведеться активна робота з молоддю.
В мережі інтернет діє офіційний веб-портал єпархії: cerkva.te.ua. Щомісяця виходить друком єпархіальний вісник “Лампада Православ’я” накладом 800 примірників.
В єпархії діють недільні школи, каплиці при навчальних закладах, ведеться капеланська робота, священики опікуються лікарнями та в’язницями. Ведеться активна робота з молоддю.
В мережі інтернет діє офіційний веб-портал єпархії: cerkva.te.ua. Щомісяця виходить друком єпархіальний вісник “Лампада Православ’я” накладом 800 примірників.