Під час літургії Його Високопреосвященству співслужили настоятель храму Святого Духа прот. Василь Мокрицький і запрошене духовенство: прот. Віталій Стефура, прот. Василь Лопух, прот. Михайло Онищук, свящ. Володимир Зубілевич, свящ. Сергій Стельмах, свящ. Павло Медицький та свящ. Володимир Галак.
Наприкінці богослужіння владика Нестор звернувся до присутніх у храмі із проповіддю. Прот. Василь Мокрицький подякував архієрею за візит, вітання і звершену молитву.
Після літургії відбулося мале освячення води на джерелі в селі Гаї Гречинські.
Ікона Божої Матері “Живоносне Джерело” є чудотворною іконою, історичне коріння якої сягає вікових глибин. Традиція шанування ікони бере початок від середини V століття, коли візантійським імператором Левом I був побудований храм “Живоносне Джерело” в пам’ять про чудо, яке з ним сталося. У 450 році, ще будучи звичайним воєводою, Лев Маркел вирішив прогулятися околицями Константинополя. День був спекотний. В гаю Лев зустрів сліпця, що заблукав і не міг знайти дороги вже декілька днів. Сліпець майже знесилів і мучився спрагою. Воєвода перейнявся співчуттям до страждань чоловіка і вирушив на пошуки хоч якогось джерела, щоб напоїти немічного. Блукаючи серед дерев воїнові все ніяк не вдавалося знайти воду. Аж раптом він почув голос, який назвав його імператором і спрямував до джерела, повелівши змастити сліпому очі водою. Це промовляла Божа Матір. Виконавши повеління, Лев став свідком чуда зцілення і прозріння. Слава про це чудо швидко рознеслася скрізь, і віряни поспішали до цілющого джерела. Коли Лев став імператором, то передусім повелів звести величний храм на честь Божої Матері, і джерело отримало назву “Живоносного“, а на згадку про цю подію кесар постановив щороку урочисто святкувати освячення його, на честь і славу Пресвятої Богородиці, у п’ятницю на Світлій седмиці.
Образ Пресвятої Богородиці “Живоносне Джерело” являє собою зображення Божої Матері з Немовлям на грудях, що сидить у купелі. Згодом у композицію стали включати ще водойму або фонтан. Найстарішою іконою “Живоносне Джерело”, що збереглася до наших часів, вважають образ, знайдений у Криму і датований XIII століттям.
Традиція шанування Богородиці і зведення на її честь храмів поблизу водойм, криниць і джерел, про які йшла слава як про цілющі, досить поширена в Україні. Ікона Божої Матері “Живоносне Джерело” у храмах дарує втіху і зцілення всім, хто приходить з палкими молитвами, хто проявляє тверду віру і щиру любов до Неї.