Відзнаку «Людина року-2017» уперше в історії конкурсу отримав священик (відео)

Автор:

10 лютого 2018 року в приміщенні Тернопільського замку відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів щорічного обласного конкурсу «Людина року». Вперше за 17-річну історію конкурсу почесні відзнаки отримали священики – настоятель парафій у Лішні і Куликові на Кременеччині, капелан і волонтер протоієрей Андрій Любунь (УПЦ Київського Патріархату) і декан Зарваницький УГКЦ капелан о. Володимир Топоровський.

Тра­ди­цій­но пе­ре­мож­ців кон­кур­су на­го­род­жу­ють йо­го ла­у­ре­а­ти по­пе­ред­ніх ро­ків. Оскільки представників духовенства було відзначено вперше, на­го­род­жу­ва­ли отців їхні ду­хов­ні вла­ди­ки – ар­хі­є­пис­коп Тер­но­піль­ський і Кре­ме­нець­кий Нес­тор та єпис­коп УГКЦ Те­о­дор. Во­ни й бла­гос­ло­ви­ли уро­чис­те дійс­тво.

Вітаючи лауреата, владика Нестор наголосив на активній позиції і небайдужості отця Андрія, котрий, будучи одруженим священиком, став будівничим монастиря преподобного Амфілохія Почаївського у Малій Іловиці. Священик постійно піклується про українських бійців, котрі протистоять російським найманцям на Донбасі, надає їм не тільки духовну опіку, а й матеріально допомагає як волонтер.

«Його любов до людей надзвичайно велика. І отой, на перший погляд, різкуватий характер отця Андрія, те, що він відкрито каже людям правду, не пом’якшуючи і не лукавлячи, спонукає їх ставати кращими», – сказав архієрей.

Отець Андрій Любунь, отримуючи почесну нагороду, передусім подякував Богові, бо завдяки Йому він має змогу чинити добрі справи.

«Нині ми звертаємо увагу більше на речі суто людські. Але, думаю, для мене найбільшою нагородою буде, якщо Господь згадає мене у Царстві небеснім. Як казав один старий священик, хоч коло тих дверей посиджу, але щоб не в пеклі», – зазначив священик.

А нагороду обласного конкурсу отець Андрій присвятив людям, які дбають про українське воїнство — «тій бабусі, яка віддає на АТО останню пачку макаронів, тому солдатові, котрий у холоді й під обстрілами захищає нашу землю, і кожній людині, яка возносить свої молитви за українських воїнів і робить щось потрібне для нашої перемоги над ворогом».

Священик подякував і дружині Надії, яка часто залишається вдома з трьома дітьми і на плечі якої лягають життєві клопоти. Слова подяки отець Андрій адресував і своїм побратимам, котрі прийшли привітати його з нагородою.

Доброволець 5-го батальйону Української добровольчої армії з позивним «Поляк», вітаючи свого капелана, назвав себе найщасливішою людиною на світі, бо за Божим промислом доля зводить його з надзвичайно добрими, порядними людьми. Саме такими є отець Андрій і польовий командир бійця Валерій Чо­бо­тар «Гатило», котрий також став лауреатом цьогорічного конкурсу «Людина року» на Тернопіллі. Священик завжди знаходить час і слова, аби підтримати кожного бійця, «притулити до себе і зігріти», зазначив доброволець.

Вітала отця Андрія і його дружина – матінка Надія. «Нашим дітям (а їх у родині Любунів троє, – В. К.) є кого наслідувати», – зауважила вона.  

Одна з організаторів конкурсу і його лауреат оглядач газети «Вільне життя плюс» Галина Садовська до всіх добрих слів на адресу отця Андрія додала, що він – ще й будівничий: у Лішні спорудив першу в Україні каплицю-пантеон, де на гра­ніт­них пли­тах ви­кар­бу­ва­ні іме­на всіх за­гиб­лих у зо­ні АТО. «Завдяки його старанням ми маємо місце, де можна помолитися і вшанувати наших героїв. Я вважаю, що це подвиг», – підсумувала Галина Дмитрівна.

Фото Василя Бурми.