2 червня 2022 року, напередодні дня пам’яті рівноапостольних царя Костянтина і матері його цариці Єлени, керуючий єпархією архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор очолив всенічне бдіння у кафедральному соборі святих рівноапостольних Костянтина і Єлени в Тернополі.
Його Високопреосвященству співслужили ключар собору протоієрей Володимир Зубілевич, клірики собору протоієрей Володимир Савчин, протоієрей Олег Гах, протоієрей Петро Мельничук, а також клірик Свято-Пателеймонівського храму м. Тернополя потоієрей Сергій Росіцький, диякони Іван Добрянський та Микола Заяць.
Імператор Костянтин відомий як Великий, він був сином цезаря Констанція Хлора (305-306), котрий правив країнами Галлією і Британією. Римська імперія тоді була розділена на Західну і Східну, на чолі кожної з яких стояли два самостійних імператори, в яких були співправителі, одним з яких і був батько Костянтина.
Цариця Єлена, мати Костянтина, була християнкою. Сина вона виховувала в повазі до християнства, а його батько не переслідував християн, хоча на решті території Римської імперії вони зазнавали гонінь з боку правителів.
Після смерті свого батька 306 року Костянтин був проголошений правителем Галлії та Британії. Одним з перших указів його був дозвіл на вільне сповідання християнства.
Ярий язичник Максиміан Галерій на Сході і тиран Максентій на Заході ненавиділи імператора Костянтина, хотіли скинути його і вбити, але Костянтин під час воєн розбив всіх супротивників.
Ставши єдиним правителем Західної Римської імперії, Костянтин 313 року видав Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли він став єдиним правителем Римської імперії і поширив дію Міланського едикту й на Східну її частину.
Відмовившись від язичництва, імператор переніс столицю імперії до Візантії. Костянтин вважав, що об’єднати імперію може тільки християнство. Тому він хотів знайти християнську реліквію – Животворящий хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос. На прохання сина Єлена разом з патріархом Єрусалимським Макарієм вирушила в Єрусалим на пошуки хреста, і вони увінчалися успіхом.
Частину хреста Єлена залишила патріарху, а частину взяла із собою і повернулася до Візантії. Тут вона померла в 327 році.
Згідно з указом Костянтина над печерою Гробу Господнього був побудований великий храм. Але саму Церкви в цей час розхитували єресі. Так, на Сході виникла єресь Арія, який відкидав Божественну сутність Христа.
За велінням імператора Костянтина 325 року у місті Нікеї був скликаний I Вселенський Собор, єресь Арія засудили. Було складено Символ віри, у який внесли термін “Єдиносущний Отець”, що назавжди закріпив у свідомості православних християн істину про божественність Ісуса Христа, який прийняв людську природу для спокутування всього людського роду.
Наприкінці життя Костянтин охрестився. Помер святий у день П’ятидесятниці 337 року і був похований в церкві Святих Апостолів.