15 березня християни України вшановують пам’ять святителя Іова (Борецького), який був митрополитом Київським і всієї Русі у 1620-1631 роках. Історія знає його як видатного діяча освіти, все життя якого було спрямоване на збереження української ідентичності в політиці та церковних справах. Видатний педагог Іов Борецький був прихильником широкої народної освіти, був співзасновником і першим ректором Київської братської школи, безпосередньо опікувався учнями з бідних родин та сиротами.
Про дату народження та перші роки життя Івана Матвійовича Борецького (це ім’я він носив до чернечого постригу) майже нічого невідомо. З’явився на світ він у містечку Бірча, що на Галичині, у родині дрібного шляхтича. Початкову освіту здобув, скоріше за все, вдома. Дослідники життя митрополита припускають, що його освітній шлях пройшов через Львівську братську школу або Острозьку академію, про що свідчить добре знання латини. Потім було навчання у Краківському університеті, після якого він почав викладати латинську та грецьку мови у Львівській братській школі, а у 1604-1605 роках очолив її як ректор.
Водночас Борецький не відмежовується від мирських справ. Він підтримує київських друкарів, допомагає з перекладами філософських та церковних творів, опікується освітою у заснованих ним братських школах, пише полемічні тексти на захист православ’я, долучається до політичного життя. У 1620 році Єрусалимський Патріарх Феофан рукоположив Іова на митрополита Київського та всієї Русі, зберігши таким чином українську православну церкву від негативних наслідків впровадження Берестейської унії.
У 2008 році помісний Собор УПЦ (КП) благословив приєднання святителя Іова (Борецького) до лику святих і постановив вважати днем пам’яті дату упокоєння – 15 березня.
Підготував Андрій Говера.