21 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Феофилакта, сповідника, єпископа Нiкомидiйського (842-845).
Святий Феофилакт жив у Константинополі в VIII столітті під час іконоборчої єресі. Після смерті імператора-іконоборця Льва IV Хозара на престол вступив імператор Костянтин VI. Відбулася і зміна Патріархів: святий Патріарх Павло, будучи не в силах керувати паствою при значному поширенні іконоборства, добровільно залишив кафедру. На його місце був обраний святий Тарасій – у той час перший царський радник.
За наполяганням нового Патріарха був скликаний VII Вселенський Собор, що засудив іконоборчу єресь. Для Православ’я настали відносно мирні часи. Монастирі знову почали поповнюватися насельниками.
Святий Феофилакт, відданий учень святого Тарасія, з благословення Патріарха разом зі святим Михаїлом віддалився в монастир на берег Чорного моря. Ревні подвижники своїми Богоугодними трудами і зосередженим молитовним подвигом отримали від Бога дар чудотворення. За їх молитвами під час сильної засухи, коли женці на полі знемагали від спраги, порожня посудина стала виділяти стільки води, що її вистачало на цілий день.
Після кількох років перебування в монастирі вони обидва були посвячені Патріархом Тарасієм в єпископський сан – святий Михаїл був поставлений єпископом Синадським, а святий Феофилакт – єпископом Никомидійським.
Очолюючи Никомидійську Церкву, святий Феофилакт невпинно піклувався про ввірену йому паству. Він будував храми, лікарні, щедро роздавав милостиню, опікував сиріт, вдів і хворих, сам доглядав за прокаженими, не гидував обмивати їх рани.
Коли імператорський трон зайняв іконоборець Лев V Вірменин, страшна єресь спалахнула з новою силою. На імператора-іконоборця не зміг вплинути і спадкоємець святого патріарха Тарасія – святий Никифор, який спільно з єпископами марно переконував правителя не порушувати церковного миру. Присутній на переговорах імператора з патріархом святий Феофилакт, викриваючи єретиків, пророчив Льву Вірменину швидку загибель.
За сміливе пророцтво святитель був відправлений на заслання до фортеці Стровіль (у Малій Азії). Тут він жив тридцять років до самої смерті близько 845 року.
Після відновлення іконошанування в 847 році при імператриці святій Феодорі і сині її Михаїлі, святі мощі єпископа Феофилакта були перенесені в Никомидію.
Підготував Андрій Говера.