9 січня за новим стилем Свята Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола первомученика і архідиякона Стефана.
Святий апостол первомученик і архідиякон Стефан був старшим серед семи дияконів, поставлених самими апостолами, тому його називають архідияконом. Він був християнським первомучеником і постраждав за Христа у віці близько 30 років. За висловом Астерія, це був “начаток мучеників, учитель страждань за Христа, основа доброго сповідання, бо перше Стефана ніхто не проливав крові своєї за Євангеліє”.
Сповнений Духа Святого, святий Стефан з відвагою переконливо проповідував християнське вчення та перемагав юдейських книжників у суперечках. За це юдеї обмовили Стефана, ніби він говорить хулу на Бога і на Мойсея. З таким звинуваченням святий Стефан постав перед синедріоном і первосвящеником. Він виголосив промову, в якій виклав історію єврейського народу і сміливо викрив іудеїв в гоніннях на пророків і в страті очікуваного ними Месії, Ісуса Христа.
Під час проповіді святий Стефан раптом побачив відкрите небо та Ісуса Христа у славі, що стоїть по правиці Бога. Він голосно виголосив про це. Тоді іудеї, закриваючи вуха, накинулися на нього, потягли його за місто і каменували, а святий мученик молився за своїх убивць. Удалині, на підвищенні, стояла Матір Божа зі святим апостолом Іоаном Богословом і ревно молилася за мученика.
Перед смертю Стефан промовив: “Господи Ісусе, прийми дух мій, Господи, не постав їм це за гріх”, – і радісно віддав за Христа свою чисту душу.
Тіло святого первомученика Стефана, було залишене на поживу звірам, та його таємно взяв відомий єврейський учитель Гамаліїл із сином своїм Авивом і поховав в своєму маєтку. Згодом вони обидва увірували в Христа і прийняли святе Хрещення.