Поміж празниками на честь святих, що їх пам’ять відзначаємо в церковному році, особливої уваги заслуговує свято Миколая, прозваного Чудотворцем. У нашому народі цього святого вшановують по-особливому, бо ж не було в минулому такої хати, де б не було ікони св. Миколая. Майже на кожному іконостасі є його образ. І хоч по смерті його минуло вже понад півтори тисячі років, живе св. Миколай у серцях мільйонів людей теплою іскринкою і милим дитячим спогадом.
Небагато знаємо про життя Чудотворця. Відомо, що довгі літа Миколай був єпископом у Мирах, провінції Лікія (Мала Азія). Він брав участь у Першому Вселенському Соборі 325 року в Нікеї. Помер близько 345 року.
Усе життя присвятив св. Миколай справам милосердя для душі й тіла. Тому ще за життя звали його батьком сиріт, вдів, бідних. По смерті Господь прославив його даром творення чудес, зате й отримав назву великого чудотворця.
Славні чуда св. Миколая були причиною швидкого поширення його культу. Особливо культ почав рости, коли цісар Юстиніан I (527-565) збудував в його честь церкву в Царгороді. Приписав святкувати день цього святого цісар Мануїл Комнен.
На українські землі культ святого приходить одразу з християнською вірою. В другій половині ХІ ст. збудована церква св. Миколая на могилі Аскольда. У Києві під покровом св. Миколая було засновано жіночий монастир, що його фундувала жінка князя Ізяслава Святославича (†1078). В цьому монастирі прийняла постриг мати Феодосія Печерського. У Львові найстаріша церква присвячена св. Миколаю датується ХІІІ ст.
Його мощі в силу історичних подій потрапили на наші землі 9 травня у м. Бар на Вінничині. З того часу святкується ще й “теплий” Миколай. Місто Бар стало великим відпустовим містом.
Особливе місце займає й почитання його святих ікон. По почитанню їм належить друге місце, одразу після Діви Марії. Деякі з них уславилися чудами.
Святий Миколай допомагає нам у кожній потребі. На хвалитних стихирах він згадується як рятівник, заступник, утішитель. У своєму заступництві він могутній перед Богом. Він у кожному ближньому бачив самого Ісуса, тому якнайскоріше відкликався на прохання помочі. Св. Євангелія каже, що на страшному суді Господь Бог судитиме нас за діла любові й милосердя. Про це запевняє нас сам Ісус Христос: “Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили” (Матф. 25,40).