19 січня 2017 року, коли Свята Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Високопреосвященнійший Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький звершив Божественну літургію Іоана Златоустого у храмі святих князів страстотерпців Бориса і Гліба м. Тернополя.
По завершенні Божественної літургії під спів тропаря «Глас Господній над водами лунає…» владика Нестор у співслужінні духовенства звершив чин Великого освячення води.
Звершивши освячення, владика звернувся до всіх із повчальним словом, у якому наголосив, що Богоявлення – одне з найдавніших свят церковного календаря. Його почали святкувати на п’ятсот років раніше, ніж Різдво, і це підкреслює особливе значення цього свята. Богоявлення – це початок проповіді Христової, а отже, початок безпосередньої праці Христа Спасителя заради нашого спасіння.
«У Старому Завіті Господь дав прості заповіді, які є першоосновою людської моралі: не вбивай, не кради, не чини перелюбу, шануй Бога… І деколи нам здається, що дотримання їх є вершиною виконання Закону Божого. Але Христос прийшов зовсім з іншою проповіддю, і перші Його слова до людей були ті самі, якими проповідував Іоан Предтеча: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» Ці слова спрямовані до всіх нас. Господь, прийшовши на землю, охрестившись від Іоана в ріці Йордані, показав Своє велике смирення, але в першу чергу Він показав велику любов до людей. Бо став людиною, жив серед людей. І сьогодні, згадуючи Богоявлення Господнє, ми розуміємо, що цим Господь поклав початок нашого спасіння, і ми повинні завжди бути Йому за це вдячні не лише на словах, а й своїм життям за Законом Божим, за законом любові, який Господь відкрив для нас.
Нехай Всемилосердний Господь у свято Богоявлення і по всі дні нашого життя береже нас від усякого зла, нехай веде нас по шляху до спасіння, а ця Йорданська вода нехай освятить кожного з нас. Зі святом усіх, і нехай благословення Боже завжди перебуває з усіма вами!», – завершив проповідь архієпископ Нестор.
Присутні на Богослужінні віруючі мали змогу набрати Йорданської цілющої води і понесли її до своїх осель.
Освячена вода (по-грецьки «агіасма» – «святиня») є образом благодаті Божої: вона очищає віруючих людей від духовної скверни, освячує і укріплює їх до подвигу спасіння. Ми вперше занурюємося в неї при Хрещенні. Вона обов’язково присутня при освяченні храмів і всіх предметів, що вживаються в богослужінні, при освяченні житлових будинків, споруд, будь-якого побутового предмету. Нас окроплюють святою водою на хресних ходах і під час молебнів.
Святу водохресну воду прийнято вживати натщесерце разом з просфорою після ранішнього молитовного правила з особливим благоговінням як святиню. «Коли людина вживає просфору і святу воду, – говорив затворник Георгій Задонський, – тоді не наближається до неї нечистий дух, душа і тіло освячуються, думки осяюються на догодження Богові, і людина буває схильною до посту, молитви і до всякої чесноти».
