29 січня, у неділю 32-гу після П’ятидесятниці, Високопреосвященнійший Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький, звершив Божественну літургію у храмі свв. мчч. Бориса і Гліба, що на вулиці Білогірській в Тернополі. Його Високопреосвященству співслужив настоятель храму прот. Руслан Притула.
Після Богослужіння архієрей звернувся до віруючих із проповіддю на тему недільного Євангельського читання.
Владика наголосив, що митар Закхей покаявся завдяки тому, що Господь прийшов до його дому і настановив його у праведному і благочестивому житті. Результатом цього стало те, що Закхей половину свого майна роздав убогим, а коли кого скривдив, то сказав, що поверне учетверо.
“Закхей був митарем, тобто, кажучи сучасною мовою, податківцем. Митарів у той час люди ненавиділи, бо ті, будучи євреями, збирали податки для окупаційної римської влади. Маючи владу і певні можливості зловживання своїм становищем, вони часто кривдили простих людей, беручи більше, ніж було потрібно згідно із законом. Але така людина як Закхей, який нібито все мав, був поважним владним мужем, не побоявся побігти і вилізти на дерево, наче маленький хлопчик, аби побачити Христа. Можливо, тоді у нього ще не було повноцінної віри і просто хотілося подивитися на знаменитого Вчителя. Але завдяки цьому він навернувся, покаявся, змінився, і сьогодні ми вшановуємо його серед святих, тому що Закхей своїм життям показав приклад для багатьох людей”, – сказав архієпископ Нестор.
Владика зазначив, що ми дуже часто недооцінюємо нашу участь у спільних заходах, зокрема спільних богослужіннях. Часто люди кажуть, що їм не треба йти до храму, бо вони мають Бога у душі і можуть удома Йому молитися. Вони вважають себе добрими християнами, просто не церковними. Але як говорить апостол Павло, “віра – від слухання, а слухання – від Слова Божого”. Коли ми поспішаємо до храму Божого, щоб побачити Христа, щоб почути слово Євангелія і головне, щоб взяти участь у Святих Таїнствах, причаститися Святих Тіла і Крові Христових, ми справді єднаємося з Христом.
Християнин – це не той, хто просто визнає, що є Христос, що колись Він жив на землі, помер і воскрес. Для християнина ім’я Христове є тим прапором, під яким він іде на боротьбу з гріхом. Якщо людина сподівається тільки на власні сили або взагалі не докладає зусиль для боротьби з гріхом, то її не можна назвати християнином.
“Уже через місяць настане час Великого посту. Але ми повинні каятися й боротися з гріхом не лише у піст, а й кожної миті нашого життя. Наше покаяння неможливе, якщо ми не бачимо Христа, а знайти Його ми можемо тільки в Церкві, яку Господь створив заради спасіння всіх людей. Щоразу під час Богослужіння, причащаючись Святих Тіла і Крові Христових, ми єднаємось із Христом. Саме це робить нас дітьми Божими. І кожен з нас повинен поспішати до дому Божого, до храму, як той митар, який, незважаючи на свою поважну посаду, відкинув усе, щоб зустрітися з Христом. Нехай же Всемилосердний Господь приведе нас до покаяння, до боротьби з гріхом, до спасіння і Царства Свого Небесного!”, – завершив проповідь владика Нестор.
