18 червня, у неділю другу по П’ятидесятниці, Всіх святих землі Української, Високопреосвященнійший Нестор, архієпископ Тернопільський і Кременецький, звершив Божественну літургію в храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Тернополі. Напередодні владика звершив Всенічне бдіння у кафедральному соборі святих рівноапостольних Костянтина і Єлени.
За богослужінням у храмі Різдва Богородиці разом із владикою Нестором молилися настоятель храму прот. Олексій Головацький та прот. Роман Луговий.
Разом із духовенством архієрей прочитав акафіст до Пресвятої Богородиці перед Тихвінською чудотворною мироточивою іконою Божої Матері з Афону, яка впродовж двох тижнів, від 11 до 25 червня, перебуває в храмі.
Наприкінці богослужіння владика Нестор звернувся до богомольців з повчальною проповіддю на тему недільного євангельського читання.
Архієрей зазначив, що цього дня Українська Православна Церква вшановує пам’ять Всіх святих землі української. Цього свята немає у Цвітній тріоді, про нього не знали люди кілька сотень років тому, воно не так давно з’явилося у нашому церковному календарі, але, зауважив він, для нас воно є близьким і особливим. Адже часто в богослужінні, в стихирах, у тропарях звертання до всіх святих землі української звучить так: вшановуємо вас, святі і праведні родичі наші.
“Це справді наші з вами родичі, які живучи на цій землі, спілкуючись українською мовою, молячись в українській церкві, досягнули святості, подвигу, шанування з боку людей, які оточували їх. І ця пам’ять їхня є не просто символічною: молитви них святі завжди чують і по їхніх молитвах, по їхньому заступництву над нами Господь нам дає милість, благословення, мир і всі блага, які потрібні для нас, сучасних людей”, – сказав владика.
Архієпископ Нестор зауважив, що святість української землі сягає двох тисяч років. З-поміж українських святих, які від віку Богові вгодили, є й багато тих, чиїх імен ми не знаємо, і будуть вони й після нас, аж поки буде існувати світ, доки віра Христова буде сповідуватися на нашій землі. Серед останніх прикладів ми знаємо преподобного отця нашого Амфілохія, який за життя багатьох із нас звершив подвиги, показав, що навіть якщо відберуть в українців церкву і державу, але благословення Боже ніхто відібрати не може і благодать Божа буде діяти на нашій землі, і Господь по Своїй великій милості своїй поверне нам і церкву, і державу, і любов до свого народу. Приклад українських святих говорить про те, що ми можемо досягнути святості й тут, на нашій українській землі. Але для того, щоб досягнути її, в нас повинно бути головне – любов до Бога. Якщо ми любимо Бога, то маємо бути готові віддати Йому все, а ми часто не готові віддати навіть найменшого – свій час, свої щирі молитви, прихильність свого серця.
Владика наголосив на необхідності дотримання посту, який багато хто вважає не таким важливим, як Великий піст. Саме під час цього посту відбувається багато різних розважальних заходів, і багато віруючих просить священика, щоб він дозволив не постити, тобто людина хоче грішити з благословення священнослужителя.
“Лише той, хто не відчував духовних задоволень від єднання з Христом, може вважати молитву довгою і важкою, а піст – тягарем. Але якщо ми справді будемо шукати Христа, якщо ми справді будемо прагнути святості, то досягнемо її, бо Господь дає нам для цього всі необхідні умови, всі необхідні можливості, Господь дає нам своє благословення. Потрібні лише наше бажання і наші зусилля. Ми живемо в нелегкий час, коли у світі панує гріх, коли навколо нас дуже велика кількість спокус. І часто ми піддаємося цим спокусам, а не живемо за Законом Божим. Але Господь дає нам засоби, щоб це можна було подолати. І один із цих засобів – піст і покаяння, яке дає змогу нам очистити себе від гріхів. Але найвеличнішим засобом є Свята Євхаристія, коли ми, приступаючи до Святого причастя і єднаючись з Христом, стаємо дітьми Божими. А над дітьми Божими гріх не має жодної влади. Лише ми самі, по своїй волі відходимо від Христа і йдемо грішити.
Тому, дорогі браття і сестри, проведімо цей піст достойно, у щирому покаянні, щирій любові до Бога й до ближнього. Кожен з нас має можливість чинити справи милосердя: допомагати ближнім, потребуючим, турбуватися про родичів, сусідам, яким, можливо, нема кому допомогти. Це теж є справи милосердя, справи посту і виконання однієї із заповідей блаженства: “Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть”, – сказав архієрей.
Високопреосвященнійший Нестор закликав Боже благословення на присутніх у храмі. У свою чергу, отець Олексій від імені парафіян та духовенства подякував архіпастирю за очолену молитву.
Більше фото на сторінці єпархії у фейсбуці.