Керуючий Тернопільською єпархією архієпископ Нестор на семінарі-практикумі, що недавно відбувся в Тернополі, наголосив на необхідності створення недільних шкіл при парафіях, окреслив завдання і проблеми, з якими стикаються священики і викладачі, котрі покликані нести дітям Слово Боже і навчати азам православної віри.
Звертаючись до учасників заходу, владика Нестор висловив сподівання, що вже перша зустріч зацікавлених у створенні й діяльності недільних шкіл, допоможе і початківцям, і тим, хто має певний досвід такої роботи.
«Часто мало бажання створити недільну школу, й не завжди намагання священиків на парафіях започаткувати її роботу успішні. І причиною цього є те, що недільну школу ми сприймаємо як власне школу. На мою думку, недільна школа має бути чимось на кшталт гуртка за інтересами. Це має бути те місце, куди діти чи молодь прагнуть, поспішають, щоби поспілкуватися про Бога, щоб не просто отримати якісь сухі знання, які їм не пригодяться в житті, як учні сприймають значну частину предметів шкільного курсу. Недільна школа має бути тим місцем, де дитина формується як духовна особистість, як православний християнин. І друге, можливо, й важливіше завдання, щоб ця дитина, отримавши знання про свою віру, про те, що означає бути православним християнином, не на словах, а на ділі, не в теорії, а на практиці, свої знання, навички, підхід і розуміння несла до своїх однолітків», – сказав архієпископ Нестор.
Найбільшою проблемою роботи недільної школи владика Нестор назвав відсутність правильного розуміння суті недільних шкіл, певного методу і підходу в їх діяльності.
«Нині у школах є такий предмет як християнська етика, і багато хто думає, що це може замінити недільні школи. Насправді це зовсім не так з низки причин. По-перше, будь-який шкільний предмет дитина сприймає як щось таке, що їй нав’язують. По-друге, шкільна програма нині дуже перевантажена, і ще один предмет – це додаткове навантаження на дитину. Крім того, уроки християнської етики не ведуть до того, що дитина стає кращою і ближчою до Бога, а часто навпаки дають протилежний результат», – пояснив він.
За словами владики Нестора, це стається передусім тому, що сам підхід до християнської етики не такий, як має бути. Викладає предмет вчитель, який або замість етики дає додаткові матеріали зі свого предмету, або зовсім не розуміє, що викладає, або, як це є в більшості шкіл Тернополя, християнська етика обмежується підготовкою до першого причастя у греко-католицьких церквах і організацією пишного дійства. Крім того, на уроках християнської етики не прищеплюють любов до Бога, а дають кастровані знання, які, в кінцевому результаті, не приведуть дитину до храму.
Владика зауважив, що намагання навчити дітей основам християнської етики у звичайній школі – це краще, ніж нічого. Але цього надзвичайно мало для формування дитини як християнина.
Архієпископ Нестор пояснив, чому Церкві важливо працювати з дітьми і молоддю.
«Ми як Церква перш за все працюємо з людьми, як приходять до нас у храм. А іти назовні, до молоді, до людей, які через певні обставини не прийшли у храм, як правило, досить проблематично. Через те якраз молодь, яка може спілкуватися з однолітками однією мовою, може бути авторитетом у своєму середовищі, яка як друг, а не священик чи вчитель буде говорити з ними про Бога.
Коли знання, розуміння, погляди передаються по горизонталі, вони часто мають більший вплив на молодих людей, особливо складного перехідного підліткового віку, коли у дитини немає авторитетів, коли вона все хоче вирішувати сама і коли і тоталітарні секти, і сучасне гріховне суспільство та багато інших речей, які не приносять жодної користі, оту пустоту заповнюють. Через те діти стають наркоманами, втікають з дому, перестають повноцінно спілкуватися, заглиблюючись у соцмережі, вступаючи у так звані «групи самогубців». Все це свідчення нашого з вами недопрацювання. Ми тих дітей не втримали, не направили на правильний шлях, не вберегли. А сталося так тому, що немає при парафії якогось такого осередку, куди б діти прагнули, де б їм було цікаво, де б вони формувалися як повноцінні православні християни», – сказав він.
Архієпископ Нестор навів приклад роботи з молоддю у Тернопільській єпархії і вказав на її результати: «Досвід показує, що навіть нерегулярна, не постійна робота дає результат. Як приклад – православний табір «Вірля» на території Свято-Юріївського монастиря. Священики й батьки бачать, як діти міняються самі й змінюють своє ставлення до церкви. Багато батьків визнають, що їхні тривалі намагання навчити дитину молитися вранці і ввечері були марними, а тепер навіть нагадувати не треба – навпаки, діти залучають до цього батьків. Навіть така нетривала робота – усього десять днів у таборі – дає результати. І дитина вже усвідомлено приходить до сповіді й причастя, розуміє, що таке гріх і чого треба уникати. Звичайно, у такий спосіб неможливо охопити всю єпархію. Разом з тим не так багато учасників табору, не всі мають бажання й можливість приїхати, але до церкви як правило ходять усі. Наше завдання, щоб діти й молодь до церкви ходили усвідомлено, розуміли, що означає бути православним християнином, свою мету у житті, що від них хоче Бог, навіщо їм ходити до храму і жити правильно, за заповідями Божими. Це якраз те, що формує недільна школа».