Ігумен Миколай (Хмарний): «У листах до Миколая діти просять, щоб закінчилася війна і тато повернувся з фронту»

Ви, мабуть, уже знаєте, що на Тернопіллі є своя резиденція святого Миколая. Щоправда, називається вона скромніше – хатинка, і вже другий рік поспіль відкривається за кілька тижнів до найулюбленішого свята дітей у селі Монастирок нині Чортківського району. Звісно, господарем цієї святкової локації є сам святий– він же чудотворець і може одночасно перебувати у багатьох-багатьох місцях. А допомагає Миколаєві його тезко – ігумен Миколай (Хмарний), намісник місцевого православного Свято-Воздвиженського монастиря.

Почалося все невдовзі після того, як митрополит (тоді ще архієпископ) Тернопільський і Кременецький Нестор призначив отця Миколая на посаду. Ідею подала уродженка Монастирка, а нині голова Більче-Золотецької ОТГ Галина Петрівна Огородник. Адже село це не просте – відоме на всю Україну та за її межами. Щороку тисячі туристів долають неблизьку дорогу, щоб помилуватися неймовірно красивими видами на долину Серету і відвідати заснований ще в IX столітті печерний храм. Дорога до нього, до речі, веде від монастирської церкви.

Хатинка святого Миколая у туристичні маршрути поки що не входить. Але стежка до неї вже добре протоптана дитячими ніжками. Саме тут на малечу чекає здійснення мрії. Зараз це особливо це потрібно дітям наших захисників.

– Цього року ми зосереджуємо увагу на дітях військових, які нині захищають Україну, дітях загиблих Героїв. Територіальна громада закуповує для них подарунки, а зустріч із Миколаєм для діток – моральна підтримка, – розповів ігумен Миколай.

Найголовніший у Більче-Золотецькій громаді, а, може, й на Тернопільщині помічник святого Миколая зауважує: війна змінила дитячі мрії. Днями він переглядав листи, адресовані Святому Миколаєві торік. Зараз ті листи розвішані на стінах у резиденції Святого Миколая, невелика частина, бо на всі й місця не вистачить.

Майже в усіх цих листах діти просили, щоб закінчилася війна і тато повернувся з фронту.

 

– А один із листів до Миколая, коли його передали, зробив мій день. Відкриваю того листа, читаю, а там прохання: щоб був в Україні мир і щоб Путін здох. Це так мене розвеселило! Таке ось щире прохання, така дитяча мрія, – розповідає отець Миколай.

Наголошує: мало хто з дітей торік просив для себе щось – переважно просили миру.

– Настільки діти подорослішали… Їхня мрія, прохання, звернене до Миколая: «Хочу, щоб тато вернувся з фронту, щоб усі були живі». Дитина вірить! Вона ще, можливо, молитися добре не вміє, але її віра вже є великою. А як казав Христос: по вірі вашій дасться вам, – зазначає він.

– А ви вірили в Миколая в дитинстві?, – запитую.

– Звичайно, що так, як і кожна дитина. Поки подарунка в шафі не знайшов (сміється. – Авт.).

– А те, що ви наречений Миколаєм – як сталося?

– Я приймав постриг у Миколаївському монастирі на Рівненщині, в місті Дубно. Напевно, це промисел Божий, що владика Іларіон нарік мене Миколаєм. І це, певно, стимулювало до створення хатинки вже тут, у Монастирку.

Ігумен Миколай згадав, як уперше випробував себе у ролі найулюбленішого святого дітвори.

– Одного разу ми привезли в інтернат подарунки до свята. І я побачив дітей, які потребували не подарунка – а щоб до них прийшов Миколай. Їм треба було доторкнутися до Миколая і – вони були від того щасливі. Просто від того, що зустріли мрію свого дитинства. І тоді ми вирішили організувати для цих діточок свято.

Це було надзвичайне розчулення. Бо ті діти не дивилися, які ти подарунки маєш: чи дорогі, чи якісь цукерки, чи щось просте, але потрібне. Їм треба було просто зустрітися зі Святим Миколаєм, обняти його для них було найважливішим. Це дуже сильно надихнуло, щоб дітям дарувати радість.

Повірте, коли я вперше це побачив, то також плакав. То були не ті діти, які щось просять у Миколая. Ці діти потребували насамперед уваги, здійснення своєї мрії. Діти, які живуть у повноцінних сім’ях, не завжди варті подарунків, бо вони їх не цінують – вважають за належне. А ті діти, яким бракує батьківського піклування, дуже їх потребують. Для них це мрія…

Цього року Миколай до українських  діток прийде на 13 днів раніше – 6 грудня, адже Православна Церква України вперше вшановуватиме пам’ять цього святого за новим календарем. Хай х Божою допомогою та за молитвами святого Миколая здійсняться всі найзаповітніші дитячі мрії.

Віра Касіян.

Фото з архіву ігумена Миколая (Хмарного) і фейсбук-сторінки Більче-Золотецької ОТГ.