18 квітня Православна Церква вшановує день пам’яті святих мучеників Агафопода, диякона, Феодула, читця та інших з ними (бл. 303).
У часи царювання Діоклетіана і Максиміана жили в грецькому місті Фессалоніках, або Солуні, два церковнослужителі: старець Агафопод і юнак на ім’я Феодул. Перший з них був дияконом, другий посідав у церкві посаду читця, і обидва вели життя чесне, добродійне, віддане Господу. Бог, з ласки Своєї, дарував Феодулу чудотворну силу: він допомагав стражденним різними хворобами і навернув багатьох язичників до Христа.
Раптом настав час гоніння на християн. В Солунь, як і в усі міста, що належали до Римської імперії, було надіслано наказ примушувати всіх поклонятися ідолам. На міській площі поставили знаряддя страти для страхання непокірних. Деякі християни тоді віддалилися таємно з міста і сховалися від переслідувань язичників. Інші не встояли проти страху мук і відреклися від віри своєї.
Аале багато хто залишився в Солуні, очікуючи своєї долі. З-поміж них були Агафопод і Феодул. Вони безперестанку молилися в храмі Божому. Їх схопили і кинули до темниці, а потім через кілька днів привели на допит до начальника міста, Фаустина.
Після марних умовлянь відректися від Христа і принести жертву ідолам, святих мучеників віддали на катування, які ті спокійно витримали, продовжуючи сповідувати ім’я Господа Ісуса Христа.
Градоначальник почав вимагати від Феодула, щоб він приніс і віддав йому християнські книги. На це Феодул відповів: “Якби я міг думати, що ти бажаєш дізнатися істину і зректися помилок своїх, то я, звичайно, з радістю приніс би тобі книги пророків і апостолів, але, знаючи, що ти маєш злий намір, не віддам тобі Божого дару”.
Бачачи даремність своїх зусиль і непохитну твердість мучеників, градоначальник засудив їх до смертної кари і наказав утопити у морі. З молитвою на устах віддали вони душі Богу. Хвилі викинули на берег тіла обох мучеників, і друзі поховали їх з почестями.
Підготував Андрій Говера.