Першим, кого покликав йти за собою Господь наш Ісус Христос, був рибалка Андрій із Галілеї – саме тому він і був названий Первозваним. Після Вознесіння Господнього, Його учні-апостоли, отримавши обіцяного Утішителя, Духа Святого, згідно веління свого Господа повинні були проповідувати Євангеліє усьому творінню.
Перед розселенням з Єрусалиму всі вони з’єдналися востаннє у одному місці і там, за навіюванням Духа Божого, склали так званий апостольський символ віри як план майбутньої всесвітньої проповіді та розділили між собою краї, в котрих повинні були проповідувати. Частиною святого апостола Андрія стали обширні країни Віфінії і Пропонтиди, Греції і Македонії, Фракії і Скіфії. Апостол пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, дійшов до Дунаю, перетнув побережжя Чорного моря, Грузію, Крим, Тавриду і по Дніпру піднявся до того місця, де стоїть Київ. На тому місці, де Андрій Первозваний встановив хрест, сьогодні збудована Андріївська церква.
Пройнятий Духом Божим, апостол благословив священні пагорби Києва. Поставив на одному з них хрест, і, звернувшись до учнів своїх, сказав: “На цих горах возсіяє благодать Божа, і град великий має бути і церкви многі має Бог воздвигнути…”. Саме тому апостола Андрія вважають основоположником Української православної Церкви.
Пам’ятник апостолові Андрію на Печерську в Києві
Свята Церква згадує пам’ять святого апостола щороку 13 грудня, у день Його мученицької кончини.