Дорогі брати і сестри! Український народе!
За понад тисячоліття історії нашої державності не раз ворог приходив на землю Руси-України.
1169 року Золотоверхий Київ внаслідок нашестя з північного сходу, очоленого суздальсько-володимирським князем Андрієм Юрійовичем, був вперше у своїй історії розграбований і спалений. Ані храми, ані монастирі, включно з Печерським, не уникнули плюндрування. 1708 року війська московського царя захопили столицю Гетьманщини Батурин, знищили усіх мешканців та спалили її. 1918 року більшовицькі загони від імені створеної у Харкові за наказом російського уряду маріонеткової «республіки» на декілька місяців захопили частину України, включно з Києвом, піддавши мешканців окупованих земель, зокрема і священнослужителів, терору.
Це лише деякі яскраві приклади з історії взаємовідносин між Україною-Руссю та Московією, урок якої дуже простий: у єдності українського народу – наша сила, а внутрішні чвари та протистояння – шлях до поневолення супротивником.
Плоди цього поневолення теж відомі. Усіма об’єктивними дослідниками розграбування і знищення Києва 1169 р. визнане ключовою подією, яка призвела до руйнування Руси як держави, зробивши її беззахисною перед монгольською навалою. Поразка Гетьманщини обернулася закріпаченням українського народу, імперським винищенням нашої ідентичності. Більшовицька окупація принесла в Україну репресії, терор, нечувані доти в світовій історії за масштабами та цинізмом злочини проти людяності, з яких найбільшим став Голодомор-геноцид 1932-33 років.
Отже для нас, для українського народу, на кремлівську агресію може бути лише одна відповідь: згуртований опір, захист рідної землі, свободи й гідності, боротьба з агресором до перемоги.
Ми, український народ, можемо мати різні переконання, але держава Україна у нас – одна. Історією не раз доведено, що лише суверенна, незалежна Україна є тим простором, де громадяни різних політичних поглядів, різного етнічного походження, різні за своїми релігійними переконаннями можуть залишатися вільними, користуватися повнотою прав і свобод. І навпаки, життя на дотепер захоплених Росією українських землях Криму і Донбасу засвідчує, що разом з кремлівськими окупантами приходить кровопролиття, руїна, неволя, страх.
Тож закликаю всіх до захисту України від російської агресії. Закликаю боротися за українську державність, підтримувати збройні сили та всіх наших захисників. Разом ми здатні вистояти. З Божою допомогою ми переможемо у цій боротьбі.
На нашому боці – правда. Нашу державу підтримує світове співтовариство, всі люди доброї волі. Мільйони підносять щоденно свої молитви за мир для України.
Господь дотепер не раз допомагав нашому народу, давав сили і мудрість долати виклики. Переконаний, що і у нинішніх випробуваннях Бог допоможе нам захистити правду, утвердити справедливий мир.
Окремо хочу звернутися до православних братів і сестер, які в Україні належать до Московського Патріархату. Кремль розширює свою агресію, використовуючи риторику «захисту православ’я». Не чекайте, доки ваші очільники наважаться припинити мовчання і нарешті щось сказати на захист миру, на захист України – зробіть це кожен особисто. Агресор повинен почути і побачити, що ви не чекаєте його, не потребуєте його військ і його влади. Це – громадянський і християнський обов’язок кожного з вас особисто.
Звертаюся також до всіх співгромадян – Україна пишається міжконфесійним і міжнаціональним миром. Скільки за ці роки не намагався Кремль розпалити протистояння – не зміг досягти успіху. Ми разом не допустимо порушення цього внутрішнього миру і тепер. Православна Церква України закликає не допускати насильства проти майна громад Московського Патріархату в Україні чи прихильників Російської Православної Церкви. Якщо ви є свідками конкретних протиправних дій в інтересах агресора, зокрема прикритих і релігійними гаслами – дійте за законом, звертайтеся до правоохоронців, не піддавайтеся на провокації. Ворог лише шукає приводу для виправдання своєї агресії – наше спільне завдання в тому, щоби зруйнувати його задуми.
Дорогі брати і сестри!
Закликаю всіх зберігати тверезість духу, стриманість у словах і діях, не піддаватися страху. На нашому боці – правда, а значить – і Господня допомога та перемога. У цей відповідальний час звертаюся до вас тими ж словами, якими пророк Мойсей звернувся до народу, що побачив велике військо, яке вийшло проти них: «Не бійтеся, стійте – і побачите спасіння Господнє, яке Він сотворить вам нині […]; Господь буде поборювати за вас, а ви будьте спокійні» (Вих. 14:13-14).
З молитвою на вустах, з любов’ю до Бога, до України, до ближніх, борімося проти зла – і побачимо перемогу.
Закликаю на українську державу, на воїнів, які захищають Україну, та на весь наш народ Господнє благословення!
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України
22 лютого 2022 р.
