Традиційно у третю неділю травня українці вшановують День пам’яті жертв політичних репресій. 20 травня згадували всіх, кому судилося покласти життя у боротьбі за незалежність України. Цьогоріч ми відзначаємо ще й 80-ті роковини Великого терору — масових політичних репресій 1937-1938 років.
У цей трагічний період історії Україна втратила сотні кращих синів та дочок. З нагоди Дня пам’яті, біля стін Тернопільського музею політичних в’язнів та репресованих було проведено мітинг-реквієм. Керівництво області, представники громадських організацій, інтелігенції, духовенства, військовослужбовці, а також пересічні тернополяни й гості міста вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих борців за волю України.
На запрошення організаторів, із благословення Високопреосвященнійшого Нестора, архієпископа Тернопільського та Кременецького, на заході були присутні священики храмів мТернополя. Зокрема, ключар кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени прот.Євген Заплетнюк, який очолив богослужіння, прот. Василій Мокрицький, Володимир Савчин, священики Петро Мельничук і Сергій Стельмах.
Разом із представниками Української Греко-католицької та Української Автокефальної Православної Церкви, священнослужителі Київського Патріархату відслужили заупокійну літію за всіх полеглих героїв, після чого від імені присутнього духовенства звернувся до присутніх із коротким словом ключар кафедрального собору.
— Сьогодні в нас свято. Не тому, що цей день веселий, а тому, що для кожного із нас він є святим. Ми знову згадуємо про людей, які полягли за те, щоб нині наша Україна відбулася, як вільна держава. Ми нині згадуємо жертв політичних репресій насамперед для себе, а не для цих людей. Згадуємо для того, аби в наших серцях завжди жили не лише патріотизм і національна гідність, але й людяність. Шкода, що зараз дуже мало людей, які пам’ятають та бачать потребу продовжувати працю тих, хто став жертвою політичних репресій.
Зараз в Україні триває війна, яка продовжує забирати невинних. А українці поділилися на дві частини: одні різними способами підтримують наших вояків та докладають зусиль для того, аби разом завершити цю війну. Інші в той час святкують, відпочивають по барах, розважальних закладах. А хочеться, аби пам’ять про наших хлопців повсякчас жила у серцях кожного українця. Пам’ятаймо, що байдужість це один із найбільших наших гріхів. І я впевнений, що для всіх жертв репресій, як і для всіх інших відомих і невідомих героїв, важливі не дні їхньої пам’яті та прослави, але продовження тієї праці, яку вони розпочали та за яку віддали своє життя.
Закликаю всіх не лише долучатися до молитви за загиблих, але й до дієвої допомоги тим, хто боронить наше майбутнє в Криму, Донбасі та по всій Україні. Був такий письменник Сергій Довлатов. Він колись сказав: «От ви всі сварите товариша Сталіна, і зрозуміло, є за що. Але, дозволю собі запитати: хто написав чотири мільйони доносів?». Подумаймо, що ці слова можуть означати для нас сьогодні, в наших умовах. Слава Ісусу Христу! Слава Україні.
Завершився мітинг традиційним покладанням квітів до меморіальної композиції жертвам політичних репресій.
Прес-служба Тернопільської єпархії
Фото прес-служби ОДА та сайту “Тернополяни”
