В останню неділю перед початком Великого посту Свята Церква встановила особливий день, коли ми просимо пробачення за свої провини і самі прощаємо образи ближнім.
Адже Великий піст, зокрема, є і часом примирення з Богом, яке неможливе без виконання настанови Писання щодо миру з ближніми: «Якщо можливо i залежить вiд вас, перебувайте в мирi з усiма людьми» (Рим. 12: 18). Цим, а також молитвою та духовним і тілесним очищенням ми оновлюємо себе для зустрічі Воскресіння Христового.
Святий апостол Павло також навчає нас: «Намагайтеся мати мир з усіма і святість, без якої ніхто не побачить Господа» (Євр. 12: 14). Тобто, якщо ми хочемо, щоб Господь прощав нас, то й самі маємо прощати ближнім. Якщо чекаємо від Нього милосердя – то й самі маємо бути милосердними. Про це ми просимо у молитві Господній: «Прости нам провини наші, як ми прощаємо винуватцям нашим» (Мф. 6: 12). Пам’ятаймо, що прагнення помсти й осудження отруює нас зсередини. Крім того, немає людини, яка не чинила б гріха, тому ми самі маємо визнати і розкаятися, коли завинили.
Людське життя полягає у єдності душі і тіла. Тож і піст має бути духовним і тілесним. У цю неділю ми відмовляємося не лише від м’яса, а й від молочних продуктів, тому її називають сиропусною. Проте одне лише обмеження в їжі не має сенсу, якщо ми не дбаємо про духовне очищення. Через молитву, покаяння і добрі вчинки ми повертаємося до Бога.
Тож нехай Господь допомагає нам пройти Великий піст достойно, дарує мудрість, щоб примиритися з ближніми і не бути байдужими до проявів гріха. Шукаймо нагоди допомогти ближньому, а не засудити за його вчинки чи слова. Своєю стриманістю, смиренням, неосудженням і милосердям ми очищуємося духовно, і стаємо причасниками Царства Божого, яке «не їжа i питво, але праведнiсть, i мир, i радiсть у Святому Духовi» (Рим. 14: 17).
Зі сторінки Православної Церкви України у фейсбуці.