15-річчя канонізації преподобного Амфілохія молитовно відзначили у його рідному селі

Автор:

IMG_363712 травня Свята Православна Церква вшановує пам’ять великого подвижника та святого ХХ століття  – преподобного Амфілохія Почаївського. Цьогоріч у його рідному селі – Малій Іловиці Шумського району – молитовно відзначили 15-річчя зачислення преподобного Амфілохія до лику святих.

У Свято-Амфілохіївському храмі с. Мала Іловиця, що збудований на тому самому місці, де заповідав преподобний, було звершено соборну Божественну літургію. На запрошення керуючого Тернопільською єпархією архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора богослужіння очолив Високопреосвященнійший Іоан, митрополит Черкаський і Чигиринський. Молитовно розділити радість свята також прибув єпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло.

Високопреосвященнійшим владикам співслужили будівничий і настоятель Свято-Амфілохіївського храму прот. Андрій Любунь, намісник Свято-Юріївського чоловічого монастиря на хуторі Вірля ієромонах Полікарп, благочинні та духовенство Тернопільської і Дрогобицької єпархій.

Вшанувати пам’ять великого подвижника української землі прибули паломники не тільки з Тернопільщини, а й з різних куточків України. Серед них – матері, вдови, сестри українських воїнів, які поклали життя на Сході, захищаючи Україну від російського агресора.

Багато прочан, які цього дня у спільній молитві прославляли преподобного, під час богослужіння прийняли Таїнство Сповіді та причастилися Святих Тіла і Крові Господніх.

За ревне служіння на церковній ниві та активну роботу з розбудови Свято-Амфілохіївського монастиря з благословення Святійшого Патріарха Філарета прот. Андрій Любунь отримав найвищу священичу нагороду – право носіння митри.

Під час запричасного із повчальним словом до прочан та парафіян звернувся Кременецький благочинний прот. Володимир Буграк, котрий розповів про подвижницьке життя преподобного.

“Беручи приклад зі святого Амфілохія, стараймося служити Богові незалежно від часу і обставин, бо все це є зовнішнім, а Бог – у нашому серці. А ми як приберемо храм серця нашого, таким він і буде. І якщо буде храм нашого серця затишним, то там буде жити Бог і ми будемо жити з Богом. А якщо ми забруднимо його своїми похотями, своїми гріхами, гордощами, то тоді той храм буде непридатний для Бога, але придатний для іншого пожильця – не власника того храму, але він там оселиться і буде жити. Тому бережімося гріха, смиренно ідімо життєвою дорогою, щиро складаймо свої молитви, спішімо до святих місць і ще раз сьогодні просімо заступництва святого Амфілохія . Не забудьмо сьогодні помолитися не лише за себе,  за свої сім’ї і родини, а й за тих, чиєю заслугою, чиїм здоров’ям, життям, а часом і смертю ми маємо змогу молитися на території мирної частини нашої держави,  маємо змогу прийти до святині і скласти молитву. Помолімося сьогодні за українських воїнів, за всіх тих, хто береже мир там, на східних рубежах української держави. Помолімося за тих, хто повернувся – хтось здоровим, а більшість, втративши здоров’я у пеклі війни. І молімося за їхнє здоров’я, дякуймо Богові, що вони живими повернулися до рідних домівок”, – сказав він.

Отець Володимир закликав у молитвах згадати і тих, хто хотів би поспішити на це святе подвір’я, але вже співає славу Богові у небесному храмі. Тих, хто поліг у боротьбі проти російського агресора, українських воїнів, героїв Небесної Сотні, тих, чиї батьки, родичі так чисельно зібралися на цьому подвір’ї. Помолитися за спочилих, за їхні родини, бо вони втратили найближчих і найдорожчих людей. І ми, що б не зробили і що б не сказали, не зможемо загоїти їхньої рани і полегшити їхнього болю. Але наша повага до них і молитва за їхніх спочилих родичів, полеглих за нас героїв, нехай буде щирою і безцінною в очах Божих.

По завершенні Богослужіння до численних присутніх із повчальним словом звернувся голова управління військового духовенства УПЦ Київського Патріархату митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан: “Не для того преподобний трудився, щоби його прославляли, а для того, щоб в українцях навіть у той  страшний богоборчий час, коли заборонялося вірити в Христа, відкрито носити християнські символи, щоб у той час темряви все-таки світло було посеред людей. І цим світильником був преподобний Амфілохій серед українців, які приходили до нього, навіть пішки долаючи багато кілометрів, і отримували тут допомогу.

Зараз, дорогі браття і сестри, ми теж потребуємо допомоги від Бога для всієї нашої Батьківщини. І як колись святий виганяв бісів з окремих людей, так ми бачимо, як Господь виганяє бісів з усього нашого суспільства. Поступово наше життя звільняється від отих богоборчих речей, але ми бачимо, як темрява ще міцно сидить у людях і показує, що боротьба наша триває. Прикладом цього є нещодавні події 9 травня, марш так званого “безсмертного полку”, який показав, що ще багато бісів є в нашому суспільстві, з якими треба молитвою, хрестом, а інколи, можливо, і зброєю боротися.

Бо дуже підступний цей ворог. Тоді він боровся з преподобним Амфілохієм теж підступними засобами. Здорового чоловіка помістили в психіатричну лікарню, хотіли зламати його дух. Та неможливо зламати духу того, у кому живе Дух Святий. Так само і в нас, якщо живе Дух Святий, то неможливо здолати ні всю націю, ні окремо кожного українця. Святійший Патріарх Філарет не один раз підкреслює, що з нами Бог, і за багатьма ознаками ми це бачимо. Але ми хочемо, щоби Бог був не тільки з церквами українськими. Ми прагнемо, щоби і ті християни, які підпорядковуються Московському Патріархату, але служать в українських святинях, в українських церквах, побудованих на кошти українців, і носять назву української церкви, щоби вони стали по духу українцями і ми з ними об’єдналися в єдину помісну Церкву. Тоді настане час остаточного вигнання бісів з України, коли постане єдина помісна Церква. Тоді нас не зможуть ділити між собою, не зможуть налаштовувати один проти одного, тоді всі церкви будуть українські і всі будуть молитися за свій народ.

Я переконаний, що  прийде той час, коли ми будемо вільно приходити в наші лаври – і в Печерську, і в Почаївську, де лежать мощі наших українських святих, будемо вільно молитися, і ніхто не буде шипіти за нашими спинами, що ми якісь не такі, неканонічні, не благодатні, розкольники, і різними ярликами посипати наші голови. Благодать Святого Духа тоді покриватиме всіх. І не буде ні ворожнечі, ні розбрату в нашому народі й особливо серед православних християн. Переконаний, що преподобний Амфілохій перебуває духом з усіма нами, які моляться на цьому місці, на місці, де він провів останні роки свого життя, де мріяв побудувати церкву, щоби тут лилася молитва за Батьківщину”.

Після відпусту було звершено водосвятний молебень, після якого преосвященнійші владики окропили всіх освяченою водою.

Звертаючись до паломників та всіх присутніх архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор наголосив на тому, що, вшановуючи преподобного Амфілохія, ми пам’ятаємо, що на Сході нашої держави триває війна і гинуть наші захисники. Але війна йде не тільки там. Гідбридна війна точиться всюди, передусім в душах людей, які замість віри в Бога і любові до України вибирають інші шляхи, інше життя, інший світогляд.

“Сьогодні перед тим, як їхати на це святе місце, я вирішив подивитися, як про сьогоднішню дату – 15 років з дня канонізації преподобного Амфілохія, пише Московський патріархат. З’ясувалося, що за ці 15 років нічого не змінилося. Далі та сама риторика: бандерівці хотіли вбити преподоного, але лаврські монахи молилися і відвернули вбивство. Цей обман, який є способом мислення багатьох наших заблудших братів, йде від диявола. І через цей обман і обманутих цією пропагандою людей ми досі не маємо в Україні єдиної помісної Церкви. І наші воїни на Сході гинуть через те, що батько лжі – диявол підняв боротьбу проти українського народу, проти того, щоб він був по-справжньому вільний”, – сказав владика Нестор.

Архієпископ Нестор закликав помолитися за загиблих українських воїнів і попросити, щоб Господь дарував їм Царство Небесне і вічную пам’ять.

Після панахиди владика Нестор подякував ієрархам, священнослужителям та прочанам, котрі цього дня прибули в Малу Іловицю, щоб  розділити радість свята та у спільній молитві прославити преподобного отця Амфілохія, хору собору Преображення Господнього з Кременця, спів якого супроводжував богослужіння, представникам влади, які багато потрудилися, щоб свято вшанування преподобного Амфілохія відбулося, а особливо прот. Андрієві Любуню за щоденну працю на цьому святому місці та допомогу нашим захисникам на Донбасі.

У свою чергу отець Андрій висловив слова вдячності усім меценатам та жертводавцям, котрі докладають своїх зусиль заради благоустрою храму, а особливо голові Тернопільської обласної державної адміністрації Степанові Барні за те, що посприяв у ремонті дороги до села Мала Іловиця, голові райдержадміністрації за допомогу в організації урочистостей з нагоди вшанування преподобного Амфілохія.

З благословення Святійшого Патріарха Філарета митрополити Іоан вручив медалі “За жертовність і любов до України” волонтерам Сергієві Худі та Олегові Мандзію, а також прот. Миколі Дем’янчуку та громаді храму святого апостола і євангеліста Іоана Богослова села Білокриниця Кременецького району за постійну допомогу українським бійцям у зоні АТО.

Опісля голова Тернопільської ОДА Степан Барна вшанував матерів та дружин Героїв, які загинули, беручи участь в АТО і під час Революції Гідності. Він висловив співчуття жінкам через втрату найдорожчих синів та чоловіків, які віддали своє життя за Україну. Подякував дружинам за їхню самовідданість, а матерям – за неоціненний внесок у виховання гідних захисників.

За свідченням земляків, отець Йосиф (так звали старця перед постригом у схиму) ніколи нікого не відпускав зі свого дому голодним чи необігрітим. За доброю традицією, кожен з паломників мав змогу взяти участь у спільній святковій трапезі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *