Священик Михаїл Сливчук “До мощів потрібно прикладатися з вірою”

Автор:
moМощі – тіла святих християнської Церкви – жива ікона, доказ всесильності Божої і нагадування людям про святого та його діяння. Це свідчення святості людини, яка протягом життя свого земного, подвижництва чи мученицької смерті, заслужила у Бога такої ласки, що Господь залишав тіло повністю або частково нетлінним, щоб через нього могли відбуватись чудеса.
Сьогодні гість нашої рубрики «Інтерв’ю» клірик Свято-Володимирського Патріаршого кафедрального собору м.Києва прот. Михаїл Сливчук. З отцем Михаїлом ми поговоримо про мощі святих, які знаходяться у Свято-Володимирському Патріаршому кафедральному соборі м.Києва.

– Отче Михаїле, давайте почнемо з того, чиї мощі перебувають у Свято-Володимирському Патріаршому кафедральному соборі м.Києва?
– У нас є мощі святої великомучениці Варвари та святого священномученика  Макарія. У Свято-Володимирському соборі мощі святої великомучениці Варвари перебувають з січня 1961 року і до сьогоднішнього дня (з правого боку від центральної частини собору). А мощі святого священномученика  Макарія з 1947 року (з лівого боку від центральної частини собору).
 
– Розкажіть нашим читачам як ви доглядаєте за святими мощами та чому, все таки, вони не тліють?
– Мене часто запитують чи ми обробляємо мощі святих певними речовинами. Я завжди відповідаю, що звичайно ж – ні, адже – це нетлінні мощі від святості їхньої.
Догляд ж полягає у  переоблаченні, тобто заміні одеж та підтриманні чистоти. Також дуже важливим є благоговіння. Адже, якщо людина не буде шанувати мощі, то й вони не обдарують її Божим благословенням.

Хочу додати, що у 2006 році, до 1700-ліття від дня хрещення Київської Русі, з благословення Святійшого Патріарха Філарета було закуплене срібло на київському ювелірному заводі, яке організовано збиралося по усій України від вірян, які здавали столовий посуд, прикраси та інші предмети. Завдяки цьому виготовили раку для св вмч Варвари з чистого срібла з позолотою. Також зробили срібну руку, заклали частинку її мощів туди і зараз освячуємо воду в цій руці та даємо пити людям задля духовного та фізичного їх оздоровлення.

– Знаємо, що Божественна літургія не може здійснюватися в храмах без частинки мощів у храмах, як відбувається їх поділ на антимінси?

– З благословення Святійшого Патріарха Філарета, наш духівник, отець Іоанн Київський бере маленьку частинку мощей, які ми закладаємо в розтоплений віск, освячуємо і закладаємо в антимінс. Потім роздаємо в новозбудованих храмах. Наприклад, наші капелани їдуть у військо, беруть чашу, антимінс і так служать Літургію на сході України.
 
– Чи є правила як потрібно прикладатися до мощів, молитися?
– Передусім, з вірою, бо якщо нема віри, то наше прохання нічого нам не перенесе. Часто люди приходять, приносять речі дитячі, які ми кладемо у раку до мощів. Я запитую в такому випадку: «Чому принесли саме до нас у храм, до цього святого?» Якщо мирянин відповідає, що всі так чинять і він просто повторює, тоді  я не кладу. Бо це означає, що людина без віри і не знає для чого вона це насправді робить.
 
– Напевно, те, що найбільше цікавить вірян: які випадки зцілень від мощей можете пригадати?
– От недавно, привезли в клініку «Охматдит» дитинку з іменем Аріадна. Настільки вона була хвора, що лікарі й не бралися починати лікування. І дитина ця була не хрещена. Але батьки малечі дізналися, що у Володимирському соборі є мощі св вмч Варвари. Прийшли до нас, охрестили чадо своє з іменем Варвара і кожного разу, коли приїжджали, то відвідували собор та акафіст до святої великомучениці. І, коли були тут уже через пів року від дня першого візиту, то дитина  була вже у нормальному стані. Якби розповів про всі зцілення, які з волі Господа нашого віряни отримують через мощі святих, то сказали б, що вигадую.
Також, на так давно бабуся прийшла з онучкою. Дівчинка 3 роки не ходила, була загіпсована. Цього року прийшла своїми ніжками, а зараз їй уже років 8. Я питаю її як жарт: «Чи ходиш на танці?» Вона каже, що ходить. А перед тим усі ці три роки вони приходили, молилися, причащалися, просили про Божу благодать, прикладалися до мощів.
Також був випадок, коли приїхала зі сходу України сім’я та привезли дитину в Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова. Дитині було близько пів року і потрібна була операція на серці. Прийшли до мене, я відслужив молебень і запропонував купити нову одежку і прикласти до мощів св вмч Варвари. Так, поклали вони шапочку, через якийсь час забрали, одягали на дитину щодня. І через 2 тижні приходять у великій радості. Сказав їм лікар, що чудо сталося. І вони без операції поїхали додому. Але потрібно пам’ятати, що не одежка лікує, а лікує молитва.
Ще пригадується випадок: була у нас прихожанка з Харкова у якої 15 років не було дітей, але недавно приїхала вже з 5-річною донькою.  Розповіла мені, що привезла показати своїй дочці, хто її подарував батькам.
6 років тому приїхала ця пані до мощів св вмч Варвари, а саме 18 грудня. І через рік у неї народилася донька саме на Варвари.
Також, варто додати, що св вмч Варвара вважається покровителькою жінок, благословляє на добре заміжжя. Багато незаміжніх дівчат моляться біля мощів і багатьом допомагає.

Іноді мене запитують: «Чому не записуєте чудеса, чому не фіксуєте усі зцілення?» Я ж відповідаю, що хто вірить, той і так повірить, а хто не вірить, то й записи та інші докази не допоможуть. «І по вірі вашій дано вам буде…», як каже Святе Письмо.

– Що хочете побажати тернопільським читачам?

– Передусім миру: душевного, сімейного, в державі. Щоб воїни наші поверталися зі Сходу завжди  живі та здорові. І щоб наша Україна була багатою, процвітаючого державою. 
Розмовляла Ірина Скоробогата
фото автора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *