Про особливості відправи богослужінь Великого посту

Автор:

заплетнюк_пістВеликий піст, Свята Чотиридесятниця – унікальний у всіх сенсах час церковного року. Віруючі люди посилюють свої духовні подвиги, звертаючи особливу увагу на власне внутрішнє та зовнішнє життя, його ритм і наповнення. Невід’ємною складовою цих днів для православних християн є участь у храмових богослужіннях. У цьому тексті ми коротко поговоримо про те, чим особливими є постові служби та згадаємо деякі правила, які варто знати відвідуючи їх.

Головними особливостями богослужінь Великого посту є те, що багато піснеспівів і молитов співаються або читаються супроводжуючись доземними поклонами. Так, на вечірній при співі тропарів:  «Богородице Діво, радуйся»; «Хрестителю Христовий» і ін. Після кожного належить звершувати земний поклін

На кожному постовому богослужінні священик уголос, перед царськими вратами, виголошує молитву святого Єфрема Сирина особливим чином:

  1. Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійности, владо­любства і пустомовства не дай мені(доземний поклін).
  2. Духа ж чистоти, смиренномудрости, терпеливости і любові дай мені, рабові Твоєму(доземний поклін).
  3. Так, Господи Царю! Дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь(доземний поклін).

Після цього належить зробити 12 поясних поклонів зі словами:   «Боже, будь милостивий до мене грішного!», а далі – знову всю молитву святого Єфрема, але з одним земним поклоном.

На час Великого посту особливим чином звершується і відправа Часів. На відправі кожного Часу священик виголошує особливі тропарі (відповідного часу зі стихами), а хор у відповідь повторює їх тричі, при цьому всі присутні в храмі звершують земні поклони кожен раз.

У монастирських храмах, а також у кафедральних соборах звершується відправа – Велике повечір’я.  Звершується воно лише в дні Великого посту, за винятком субот і неділь, а напередодні Різдва та Богоявлення з’єднується з Утренею, складаючи чин Всенічного бдіння.

Першого тижня Чотиридесятниці читається неймовірний богословський твір – покаянний канон преп.Андрія Критського.  При співі вірша «Помилуй мене, Боже..» богомольці в храмі кожного разу творять земні поклони, загальна кількість яких біля 250.

Закінчується Велике повечір’я не відпустом, а особливою молитвою «Владико Многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш». Священик читає її лицем до народу, у той час коли всі присутні в храмі повинні до землі схилити голову та не піднімати її доки не закінчиться читання молитви, після чого священик буде просити прощення у присутніх.

У середу та п’ятницю, а також у четвер 5-го тижня Великого посту (здійснюється заради читання канону св. Андрія Критського, який читається на утрені весь повністю, в перший тиждень, як уже ми згадували на повечір’ї  – частинами) і в перші три дні Страсної седмиці звершується Літургія Ранішосвячених Дарів.

Православна Церква в дні Великого посту, за винятком суботи та неділі, заради глибокого плачу за гріхи та покаяння, не дозволяє звершувати Божественну літургію з освяченням Дарів, яка завжди має характер урочистого богослужіння.

Але щоб не позбавляти можливості причащання хворих, старців і подвижників, які звикли причащатися щодня, святою Церквою був  встановлений особливий чин Літургії, названий Літургією Ранішосвячених Дарів, тому що звершують її на спеціальним чином приготовлених Святих Дарах, які були освячені на останній «повній» Літургії в суботу чи неділю.

Ця служба не є літургією у вузькому значенні, бо тут немає звершення Євхаристії, таїнства Причастя. На ній лише пропонуються віруючим Святі Дари, що були освячені раніше, подібно до того, як це буває при причасті хворих.

На Літургії  Ранішосвячених Дарів немає Проскомідії, немає молитов, що складають головну частину Божественної літургії під час освячення Св. Дарі. Замість Херувимської пісні на цій Літургії співається пісня: «Нині Сили Небесні». Після Великого входу, Благальної ектенії та молитви «Отче наш» буває причастя віруючих.

Оскільки в дні Великого посту 3, 6 і 9 Часи та Зображальні (Ізобразительні) з’єднуються з вечірньою, то й літургія Ранішосвячених Дарів повинна розпочатися читанням великопісних Часів із зворушливими тропарями, при співі яких звершуються земні поклони з молитвою Єфрема Сирина на кожному Часі: «Господи й Владико життя»  з земними поклонами.

Чин Зображальних починається співом: «У Царстві Твоїм» і дев’яти заповідей блаженств, причому кожна із заповідей закінчується співом молитви розбійника: «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у царстві Твоїм». По «Слава і нині» співається три рази «Пом’яни мене, Господи …»  зворушливим і протяжним наспівом, а після кожного звершуються земні поклони.

Після відпусту Зображальних починається Вечірня, яка на Літургії Ранішосвячених Дарів замінює собою т.зв.літургію оголошених (Із вечірньої також починається повна літургія в навечір’я Різдва і Хрещення Господнього, у Великий четвер і суботу, і в цьому випадку вона здійснюється замість літургії оголошених).

По  Малому вході, який відбувається з кадилом, якщо немає читання Євангелія (в перші три дні Страсної седмиці – з Євангелієм, бо читається Євангеліє), спів «Світе тихий» і прокимна, читаються дві паремії. Перша паремія береться з книги Буття – про життя старозавітних праведників. Після прочитання першої паремії здійснюється особливий обряд: відчиняються Царські врата, священик із свічкою та кадилом у руці осіняє хрестоподібно присутніх і голосно проголошує: «Світло Христове просвітлює всіх!».

Цей виголос передає ту істину, що світло Христового вчення освічує нас,  як освічував раніше старозавітних праведників (про яких пропонувалося читання), бо й вони всі спаслися вірою в прийдешнього Христа, як ми рятуємося вірою Христа, який уже прийшов.

При цьому всі присутні повинні лягти на землю (не тільки схилити коліна, але нахилити голови до самої землі). Це потрібно робити при словах диякона «Повеліть…», які вимовляються перед виголосом: «Світло Христове просвітлює всіх».

Після прочитання другої паремії співаються зворушливі піснеспіви: «Нехай стане молитва»; «Господи, взиваю», при співі яких всі віруючі також стоять на колінах. Тільки священик стоїть перед св.Престолом,  звершуючи кадіння, а символічно являючи Заступника Праведника Ісуса Христа. При співі: «Нехай стане»… останній раз, священик також схиляє коліна перед Трапезою.

Замість Херувимської пісні виконується піснеспів: «Нині Сили Небесні». Під час цього співу священнослужителі звершують Великий вхід зі Св. Дарами.

Священик, тримаючи св.Агнець на дискосі, а дискос  біля чола, переносить Ранішеосвячені Святі Дари з Жертовника на Престіл. При цьому, жодних слів він не промовляє, як це буває на повній Літургії. Однак, згадуючи хресні страждання і смерть Христа-Спасителя, священик подумки молиться молитвою розбійника: «Пом’яни мене, Господи, у царстві Твоїм».

Всі присутні повинні припасти до землі та поклонитися Христу Спасителю, бо переноситься не простий хліб і вино, а справжнє Тіло і Кров Христа. Схилину до землі голову не підіймають до тих пір, поки не відбудеться вхід. В кінці Літургії, при першому й останньому явленні Св. Дарів віруючим також належить чинити земний поклін.

Час Великого посту, це особливий час посилених бдінь та молитов. Зокрема, помножуються і молитви за померлих. На практиці, у середу та п’ятницю після відправи Літургії Раніосвячених Дарів звершується відправа заупокійної літії чи панахиди. У суботу, відповідно, панахида відправляється після відправи Божественної літургії Іоана Золотоустого. На таких богослужіннях, зазвичай, звершують поминання всіх від віку спочилих православних християн, зокрема поіменно тих, чиї імена були подані в записках на т.зв. Сорокоуст.

В окремих регіонах України окрім цього також можуть відправлятися особливі постові молитовні чини – «Хресна дорога», зазвичай у середу та п’ятницю. У неділю ввечері – відправляється чин Пасії або читаються акафіст Страстям Христовим.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *