Іоан Богослов – улюблений учень Ісуса Христа


21 травня свята Православна Церква вшановує пам’ять Іоана Богослова (98-117), котрий займає особливе місце з числа обраних учнів Ісуса Христа.

Святий апостол і євангеліст Іоан Богослов  був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом.

Апостола Іоана особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор.

Під час Таємної Вечері він сидів при столі поруч з Господом і за знаком апостола Петра, припавши до грудей Спасителя, запитав про ім’я зрадника. Апостол Іоан йшов вслід за Господом, коли Його, зв’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвящеників Анни і Каяфи, він же перебував у архієрейському дворі при допитах свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним Хресним шляхом, засмучений всім серцем. Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір’ю і почув звернені до Неї з висоти Хреста слова розп’ятого Господа: “Жінко, ось син твій” і до нього: “Ось Мати твоя” (Ін. 19, 26, 27). З того часу апостол Іоан, як люблячий син, дбав про Пресвяту Діву Марію і служив Їй до Її Успіння, нікуди не відлучаючись з Єрусалиму.

Після Успіння Божої Матері апостол Іоан, за жеребом, що випав йому, вирушив у Ефесу та інших Малоазійських міст для проповіді Євангелія, взявши з собою свого учня Прохора. Вони вирушили в дорогу на кораблі, який потонув під час сильної бурі. Всі мандрівники були викинуті на суходіл, лише апостол Іоан перебував у морській безодні. Прохор гірко ридав, втративши свого духовного отця і наставника, і пішов до Ефесу сам. На чотирнадцятий день шляху він стояв на березі моря і побачив, що хвиля викинула на берег людину. Підійшовши до неї, він впізнав апостола Іоана, якого Господь зберігав живим чотирнадцять днів у морській глибині.

Після цього апостола Іоана заслали в ув’язнення на острів Патмос, де він прожив багато років. Дорогою до місця заслання апостол Іоан здійснив багато чудес.

На острові Патмос проповідь, що супроводжувалася чудесами, привернула до нього всіх мешканців, яких апостол Іоан просвітив світлом Євангелія. Він вигнав численних бісів з бовванів капищ і зцілив багато хворих. Волхви різними бісівськими впливами чинили великий спротив проповіді святого апостола. Особливо страшив усіх пихатий волхв Кінопс, вихвалявся тим, що доведе до загибелі апостола. Але великий Іоан , «Син Громів», – як називав його Сам Господь, силою благодаті Божої, що діяла через нього, зруйнував всі хитрощі бісівські, на які сподівався Кінопс, і гордий волхв безславно загинув у морській безодні.

Святий апостол Іоан помер у віці ста з лишком років. Він набагато пережив всіх решту очевидців Господа, довго залишаючись єдиним живим свідком земного шляху Спасителя.

Православна Церква вшановує пам’ять Іоана Богослова також 9 жовтня.

Підготував Андрій Говера.