Не допускаймо зневаги християнських символів!

Автор:

Ще з часів зародження Новозавітної Церкви, віруючі люди широко використовували певні символи та знаки, які зображуючись на одязі, тілі чи предметах побуту, були видимим ознаками приналежності людей до Церкви Христової. Такими знаками в різні часи були зображення Ягняти (Агнця), Риби, Хреста, Корабля, Якоря, Сонця та іншого. За кожним таким зображенням було сховано глибокий богословський зміст. У ці видимі символи Церква одягала невидиму, внутрішню віру в Істиного Бога в Трійці Єдиного. Певні знаки та символи давали можливість засвідчити свої християнські переконання перед випробуваннями та гоніннями, а також, знайти своїх однодумців і братів у православній вірі.

1024px-Stele_Licinia_Amias_Terme_67646

Із часом Церква не переставала використовувати такі символи, але практична потреба в них, така яка була в ранні віки, – відпала. Нині ми можемо та повинні свідчити про свою віру в Бога, а також, виявляти перед усім світом свою приналежність до Церкви Христової не лише таємними символами, але явними вчинками, відкрито та сміливо.

Із часів Сьомого Вселенського Собору 787 року, вершиною богословського символізму Православної Церкви стали не прості символи, але іконописні, містичні зображення святих: ікон Бога, Пресвятої Богородиці, Святих. Тим не менше, згадані символи древньої Церкви залишаються для нас ціннім свідченням християнської свідомості та є важливим історичним і богословським надбанням нашої святої Церкви. Віруючі люди продовжують ставитися до таких зображень і глибокою пошаною та благоговінням.

Тернопільська єпархія УПЦ Київського Патріархату закликає всіх віруючих та невіруючих із пошаною ставитися до християнських символів, а також, нагадує про недопустимість використання їх у профанних цілях: на одязі, на прикрасах, на продуктах харчування, зокрема вина, води, пива та на інших речах. Недопустимо використання для побутових потреб церковних і релігійних видань із зображеннями священних символів, ікон. А також тих, що містять фото християнських святинь, богослужінь із зображення духовенства в облаченні. Нагадуємо про те, що кожен такий випадок є гріхом проти Бога та Церкви, бо це є зневагою святині. Якщо віруюча людина причетна до такого гріха, вона має розбудити в собі щире покаяння та обов’язково розповісти про нього на черговій Сповіді. Якщо до такого гріха допустився священик, то він має прийти з цим гріхом до свого духівника та прийняти від нього належну епітимію.

Священне Писання неодноразово свідчить, що люди, які ставляться до святині без належного страху та віри наражають себе на всілякі небезпеки не лише після смерті, але ще й тут, за земного життя. Так, апостол Павло в своєму посланні прямо пише, що ті люди, які ставляться до святині зі зневагою, без страху, приймають на себе осудження Боже: «Через це багато з вас не¬мiч¬них i недужих i чимало вмирає» (1 Кор.11:30) Через що помирають? Через відсутність благоговіння!

У Старому Завіті знаходимо історію про чоловіка на ім’я Оза, сина одного з левітів – Амінадава. Він був сучасником царя Давида, який після перемоги над фелистимлянами захотів перенести Ковчег Завіту, найбільшу святиню богообраного народу, до Єрусалиму. Під час урочистої процесії підвода з Ковчегом нахилилася, і Оза, який в цей момент вів волів, захотів рукою підтримати святиню. Але в ту ж мить, яку торкнувся Ковчегу Завіту, Оза впав додолу мертвий, будучи покараний Богом за зухвалість і невірство. Оза був покараний смертю за те, що наважився торкнутися неосвяченою рукою до святині (2 Цар. 6:7). Так бачимо, що великим гріхом у Господніх очах є не тільки недостойна поведінка та неналежне ставлення до священних речей, але навіть благочестиві наміри, які звершуються непоствяченими людьми. Саме тому в Православному храмі не можна мирянам входити у вівтар, торкатися святого Престолу, Жертовника чи священних речей на ньому.

Всі церковні речі, освячені молитвою чи зображенням християнських символів, які можна використовувати – використовуємо з благоговінням та пошаною. Ті речі, які можна використовувати, але такої потреби більше немає через наявність аналогічних кращих і новіших – шукаємо можливість віддати потребуючим братам і сестрам чи тим парафіям, де в них є потреба. Речі, які втратили свій вигляд і належний стан (хрести, ікони, облачення) необхідно знищити з молитвою згідно традиції Церкви – спалити, а попіл закопати під дерево чи пустити по воді, перед цим ретельно переконавшись, що згадані речі не мають історичної чи іншої цінності. У будь-якому випадку, священні речі недопустимо зневажати, бо через них ми зневажаємо і первообраз – символи чи тих, хто на них зображений. Будемо приступати до святині лише «Зі страхом Божим і вірою»!

Тернопільська єпархія УПЦ Київського Патріархату


Архієпископ Нестор: «Щоб оздоровити суспільство, потрібна велика спільна праця»

IMG_4593Виступ  архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора на обласній конференції на тему духовно-морального виховання у навчальних закладах Тернопільщини 9 червня 2017 року. Детальніше


Великоднє послання Архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора

Автор:

voskresenie_hristovo12

Великоднє послання Архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату

Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!

Серце кожної людини, яка сьогодні прийшла до храму, переповнюється радістю. Радістю не від того, що закінчився піст і можна їсти всі продукти. Радістю не від того, що закінчилися сумні постові піснеспіви і в храмах більше не закликають до покаяння. Пасхальна радість для православного християнина полягає зовсім в іншому. Радість Воскресіння Христового для нас виражається в тому, що після викуплення через хрест нас, людей, від засудження гріха, згідно з яким нами володіла смерть і жодна людина не мала надії на вічне життя, Господь наш Ісус Христос воскрес із мертвих, подолав смерть і прокляття, подав нам благословення і відкрив шлях на небеса. Для людини почалося нове життя, в якому було подолане те провалля, яке через гріх виникло між нами і Богом.

Якби було потрібно двома словами пояснити, в чому полягає православна віра, то це були б слова «Христос воскрес!» Воскрес і сповнив свою обітницю, що голова змія, через якого впала людина, буде стерта (Бут. 3:15). Воскрес і сповнив ту тисячолітню працю Бога над людиною, завдяки якій люди змогли прийняти Спасителя, Який прийшов до них і приніс викуплення. Воскрес і показав істинність Своїх слів, що Він воскресне із мертвих (Мф. 12:40). Так, воскресіння Христове стало як сповненням очікувань людей, так і вираженням і найвищою точкою турботи Бога про людину. Вся історія людства, весь промисел Божий про творіння – все це виразилось у Воскресінні Христовому.

Сам день свята Воскресіння Христового і весь тиждень після нього за православною традицією називають Світлим. Усі богослужіння Пасхи наповнені словами про світло. «Очистьмо почуття і побачимо Христа, неприступним світлом воскресіння осяяного…» (1 пісня канону Пасхи). «О Пасха, визволення від скорбот, бо сьогодні із гробу… засяяв Христос…» (пасхальна стихира) – світло наповнює кожен момент пасхальних богослужінь. Навіть пасхальну радість ми називаємо світлою. І все це не просто красиві мовні звороти. Справді, воскресіння Христове стало світлом, яке просвітило людей і дало їм побачити шлях до Бога і відновлення своєї природи. І це світло воскресіння повинно сьогодні просвітити кожного з нас.

Людина, яка перебуває в пітьмі, не може бачити кольорів світу, вона не може бачити і шлях, по якому повинна йти. Всі речі їй здаються чорними або сірими. Так само і людина, яка живе без Бога, бачить все навколо себе в темних барвах, їй здається, що її життя погане і немає заради чого жити і щось робити. Гріх, який опановує людину, переконує її, що не варто ставати кращою, не варто йти до Бога, краще безцільним життям наближатися до смерті. Життя, в якому немає Бога, не має сенсу.

Якщо людина не вірить у те, що вона буде жити вічно і що Христос відкрив для неї двері Царства Небесного, то життя її безрадісне. Але якщо для людини засяє світло, вона починає бачити навколо себе безліч кольорів, різні предмети і людей, починає бачити правильний шлях і йти по ньому. Саме тому без світла, яке через воскресіння Христове засяяло для нас, ми б не мали справжньої радості. Без воскресіння Христа Спасителя молитва, піст чи добрі діла не мають змісту. Якби Євангеліє не розповідало нам про воскресіння Христове, воно було б звичайною людською книгою. Якби не проповідь апостолів, які звістили всьому світові про Воскресіння, то люди б досі були в темряві невірства. «Якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших» (1 Кор. 15:17).

Дорогі браття і сестри! У ці святкові дні запитаймо себе: чи світить для нас світло воскресіння Христового? Господь подає його всім людям, але лише кожен з нас вирішує, чи є це світло в його житті чи його немає. Якщо ми віримо, що з нами Бог, якщо ми живемо за Його заповідями, якщо ми з оптимізмом дивимося в майбутнє, тому що Господь нас веде в нашому житті, то ми живемо як справжні православні християни. Якщо життєві труднощі чи скорботи не додають нам сил, а відбирають їх, якщо ми любимо гріх більше, ніж Бога, якщо ми вважаємо, що є моменти в житті, коли можемо обійтись без Господа, то ми ще в темряві.

Господь наш Ісус Христос ніколи не залишає людину, Він завжди з нами. Якщо ми не відчуваємо Його присутності в нашому житті, то це ми покинули Бога, а не Він залишив нас. У такому разі нам потрібно згадати про Господа і Його Святу Церкву, відкинути гріхи і любов до земного й матеріального і спрямувати своє життя до нашого Спасителя. Сьогодні – найбільш відповідний для цього час, тому що «Воскрес Христос – і радіють ангели! Воскрес Христос – і життя триває!» Воскресіння Христове – це радість, яка знищує всяку скорботу і всякий плач. Адже якщо з нами Бог, а ми з Ним, то все інше не має над нами жодної влади, ніщо не може нас віддалити від нашого Спасителя.

З нагоди світлого свята Воскресіння Христового вітаю всіх священнослужителів нашої єпархії, священиків, дияконів, чесне чернецтво. Вітаю обласну і місцеву владу, воїнів Збройних Сил та добровольчих батальйонів, волонтерів і всіх, хто дбає про захист нашої Батьківщини в ці нелегкі дні війни на сході нашої держави. Вітаю всіх православних християн, всіх жителів нашої області. Нехай світло воскресіння Христового просвітить наші душі, знищить гріх і запалить в наших серцях справжню любов до Бога.

Благодать Воскреслого Христа Спасителя, Який заради нас подолав смерть і дарував нам життя, нехай завжди перебуває з усіма нами!

Воiстину Христос Воскрес!

Нестор,
архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький

Пасха Христова. 2017 рік. м. Тернопіль


Різдвяне послання Архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора

yepРіздвяне послання Архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним
Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату

Детальніше


Вітальний адрес Високопреосвященнійшому архієпископу Нестору в день тезоіменитства

Автор:

Ваше Високопреосвященство, дорогий наш Владико та Настоятеле!

Дозвольте мені від імені духовенства та мирян нашого кафедрального собору святих рівноапостольних Костянтина та Єлени, а також усіх присутніх тут отців-благочинних і настоятелів храмів міста Тернополя сердечно привітати вас із тезоіменитством. Детальніше


Вітальне слово Святійшому Патріарху Архієпископа Нестора

Автор:

Вітальне слово Святійшому Патріарху Високопреосвященного Архієпископа НестораВітальне слово Високопреосвященного Архієпископа Нестора під час освячення храму свв. Бориса та Гліба м.Тернополя 30 жовтня 2016 року. Детальніше